У березні 2025 року кількість громадян України під тимчасовим захистом у Польщі зросла до 957 тисяч осіб — це на 72 тисячі більше, ніж наприкінці 2024-го. Чоловіків серед цих біженців уперше стало більше, ніж жінок, що свідчить про нові тенденції у міграційних потоках, спричинених триваючим вторгненням Росії в Україну.

Зростання кількості українців під захистом у Польщі

Згідно зі звітом Статистичного управління Європейського Союзу (Eurostat), станом на березень 2025 року статус тимчасового захисту в Польщі мали 957 000 громадян України. За перший квартал 2025 року ця цифра зросла на 8%, порівняно з груднем 2024 року.

Тимчасовий захист — це спеціальний правовий статус, що дозволяє громадянам України легально жити, працювати та отримувати соціальні послуги в країнах ЄС у зв’язку з воєнними діями на батьківщині. Політика введена в дію Євросоюзом у березні 2022 року, і її дія була продовжена до березня 2026 року.

Польща залишається головним пунктом призначення

Польща зберігає лідерство серед країн ЄС за кількістю наданих статусів тимчасового захисту українцям. За даними польського Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców), щодня статус отримують від 700 до 1200 осіб. При цьому 2025 рік показав нетипову динаміку: дедалі частіше захист шукають чоловіки.

Нове співвідношення чоловіків і жінок

Значна демографічна зміна відбулася у березні 2025 року: у Польщі серед українців під тимчасовим захистом чоловіків стало більше, ніж жінок. Згідно з оцінками, наразі чоловіки становлять 52% від загальної кількості (приблизно 498 тисяч осіб), тоді як жінки — 48% (близько 459 тисяч).

Причини зміни гендерного балансу

Поява нових хвиль чоловіків-біженців пояснюється кількома чинниками:

• Мобілізаційні зміни в Україні: У лютому 2025 року Верховна Рада України ухвалила зміни до законодавства про мобілізацію, що привело до зростання кількості громадян, які намагалися виїхати за межі країни, у тому числі нелегально.
• Повторне прибуття: Частина чоловіків, які раніше повернулися до України у 2023–2024 роках, через загострення бойових дій у Харківській, Запорізькій і Сумській областях знову шукають притулку за кордоном.
• Зміна правил перетину кордону: Хоча зберігаються обмеження для виїзду чоловіків призовного віку, у деяких випадках вони залишають країну через медичні підстави, виїзд з дітьми або інші винятки.

Соціально-економічна інтеграція українців у Польщі

Більшість українців, які отримали тимчасовий захист у Польщі, інтегруються у суспільство, займаючи робочі місця, особливо в галузях будівництва, логістики, харчової промисловості та охорони здоров’я. У 2025 році спостерігається зростання зайнятості серед українських чоловіків-біженців — за даними Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, понад 63% працездатних чоловіків з-поміж біженців працюють офіційно.

Підтримка з боку польської держави

Польський уряд продовжує надавати підтримку українцям через програми фінансової допомоги, безкоштовні курси польської мови, освітні можливості для дітей та медичну допомогу. У 2025 році введено нову програму рекваліфікації для збройних конфліктів — українські чоловіки можуть проходити безкоштовні курси у сфері IT, логістики та автомеханіки.

Погляд експертів: як довго триватиме захист?

Експерти зазначають, що якщо воєнні дії в Україні не припиняться найближчим часом, загальна кількість українців під захистом у ЄС може зрости до 6 мільйонів у 2025 році. Польща може стикнутися з викликом інтеграції великої кількості чоловіків, які часто не мають довготривалих планів залишатися в країні.

Піотр Дзєржановський, аналітик міграційної політики Центру східних досліджень у Варшаві, зазначає:

«Зміна гендерного балансу є вказівкою на психологічну втому суспільства в Україні. Чоловіки, які раніше залишалися або поверталися до боротьби, нині приймають рішення захищати інтереси своїх сімей не зброєю, а безпекою в іншій державі».

Висновки

Польща залишається опорним пунктом для українців, які шукають захист від війни. Зростання кількості осіб під тимчасовим захистом до майже мільйона на початку 2025 року та нова тенденція переваги чоловіків ілюструють еволюцію української міграційної хвилі в умовах тривалої нестабільності.

Водночас актуальним залишається питання: чи зможе Польща й надалі ефективно підтримувати інтеграцію новоприбулих, і що очікує громадян України після завершення періоду тимчасового захисту в 2026 році? Відповіді на ці питання формуватимуть стратегії обох країн — як Польщі, так і України — в найближчі роки.