46% поляків сумніваються у доцільності військової допомоги Україні — опитування IBRiS

За результатами опитування, проведеного у червні 2025 року IBRiS на замовлення порталу Defence24 та ініціативи Stand With Ukraine, 46% громадян Польщі виступають за скорочення або припинення військової допомоги Україні. Основними причинами є побоювання за обороноздатність Польщі та недовіра до прозорості передачі озброєння. Водночас 52% поляків підтримують продовження дипломатичної підтримки Києва.

Суспільний скепсис зростає на тлі безпекових викликів

У новому звіті IBRiS, опублікованому 26 червня 2025 року, йдеться про посилення громадського скепсису в Польщі щодо подальшої військової допомоги Україні. Опитування виявило, що майже половина населення (46%) виступає за скорочення або відмову від військової підтримки, яку Варшава надавала Києву від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Як свідчать результати, причиною занепокоєння є побоювання щодо внутрішньої безпеки Польщі: значна частина респондентів вказує на ризик ослаблення боєготовності польських збройних сил у разі подальшого постачання зброї та техніки Україні. Це хвилювання посилили повідомлення польських медіа, зокрема TVN24, про дедалі вищі темпи виведення техніки зі складів Національних Збройних Сил без чіткої інформації про поповнення запасів.

Також опитані виражають занепокоєння через непрозорі механізми контролю за переданим озброєнням. Як зазначив в інтерв’ю Defence24 експерт з міжнародної безпеки Мацей Матерський, це «наслідок недостатньої інформаційної політики з боку уряду та партнерських організацій щодо логістики та ефективності використаної допомоги».

Підтримка дипломатії сильніша за військову допомогу

Попри зростаючий скепсис стосовно передачі зброї, опитування свідчить, що 52% поляків надалі готові підтримувати Україну на дипломатичному рівні. Це означає, що базовий рівень солідарності з українцями зберігається, хоча зміщується у напрямку менш затратних форм взаємодії.

Політичні аналітики, серед яких Агнешка Вєльгуш з Варшавського університету, наголошують: “Суспільство не відкидає України. Швидше, йдеться про перегляд форми підтримки, зокрема в умовах економічного навантаження на польський бюджет.” Після здобуття Польщею статусу одного з найбільших донорів України у 2022–2024 роках, ресурси країни були суттєво виснажені, на що вказував і звіт Головного бюро аудиту Польщі, оприлюднений у травні 2025 року.

Економічна допомога зустрічає опір

Щодо економічної допомоги, то вона має значно меншу підтримку серед поляків: лише 35% виступають «за», тоді як 44% — проти, свідчать дані опитування. Таке ставлення обумовлено внутрішніми факторами: високі темпи інфляції, зростання вартості життя, розгалуження видатків на національну оборону у зв’язку з програмою модернізації ЗС Польщі на 2025–2035 роки.

За словами економіста Томаша Мазура з Польського інституту міжнародних відносин, «рівень урядових витрат на допомогу Україні перевищив початкові очікування пересічного громадянина. Частина суспільства сприймає це як пряму конкуренцію до власних соціальних потреб у складний економічний період».

Не лише питання допомоги — питання довіри

Опитування IBRiS варто розглядати не лише як соціологічний знімок поточної позиції поляків щодо України, але і як попередження для обох урядів. Для Києва — як сигнал про необхідність підвищення прозорості та звітності у використанні підтримки від партнерів. Для Варшави — як виклик у сфері громадської комунікації щодо обґрунтованості підтримки України та її стратегічної вигоди для Польщі.

Політолог Яцек Кучмінський наголошує на важливості роз’яснення довгострокових переваг для Польщі: “Поляки мають розуміти, що допомога Україні — це не лише акт солідарності, але й вклад у власну безпеку, адже у разі програшу Києва фронт може зміститися ближче до польських кордонів”.

Підтримка, яка трансформується

Громадська думка в Польщі у 2025 році чітко вказує на етап трансформації моделі допомоги Україні. Суспільство переорієнтовується з масштабної безпекової підтримки на менш ризиковані й менш затратні форми співпраці — дипломатичну, технічну, гуманітарну.

Як зазначено у висновках звіту IBRiS, відсутність відкритої комунікації щодо обсягів, логістики й результатів військової допомоги України стає причиною зниження довіри. Водночас швидкі зміни геополітичної ситуації, зокрема ризики нестабільності на східному фланзі НАТО, можуть знову змінити суспільні настрої.

Висновки для партнерських взаємин

Політичні наслідки підсумків опитування будуть важливими для планування партнерських програм між Києвом і Варшавою. Уряду України варто активізувати комунікаційну роботу із західними союзниками, пропонуючи інструменти прозорості використання допомоги, включно з інспекціями, аудитами та звітами. Польському уряду — враховувати зміну громадських очікувань і переорієнтовувати стратегію підтримки з акцентом на безпеку, взаємну вигоду та інформаційне залучення населення.

Головне — не допустити, щоб втрата довіри призвела до ерозії союзницьких відносин, критично важливих як для України, так і для безпеки самої Польщі та регіону в цілому.