Інавгурація Кароля Навроцького: новий курс Польщі і мовчання щодо України

6 серпня 2025 року у Варшаві відбулася інавгурація нового президента Польщі Кароля Навроцького. У своїй першій промові він не згадав про Україну та війну, що триває поруч із польським кордоном. Така риторика може свідчити про можливу зміну зовнішньополітичного курсу, що викликає занепокоєння в Києві.

Без згадки про Україну: зміна позиції чи свідома стратегія?

Інавгураційне звернення Кароля Навроцького на посаді президента Польщі, що відбулося 6 серпня 2025 року в Королівському замку у Варшаві, стало предметом жвавих дискусій як всередині країни, так і за її межами. Одним із найрезонансніших моментів промови стала повна відсутність згадок про Україну, збройну агресію Росії чи військову підтримку, яку Варшава надавала Києву з 2022 року.

Високопосадовці в Україні вже висловили стурбованість. Як зазначають аналітики Аналітичного центру «Буря Розквіту», мовчання про українське питання може бути симптомом погіршення польсько-українських відносин. Від колись потужної хвилі солідарності з Україною залишилось усе менше: її поступово витісняють настрої втоми, побутового незадоволення та наростаючої радикальної риторики.

Трансформація суспільних настроїв у Польщі

Згідно з останніми опитуваннями IPSOS Polska (липень 2025 року), 62% поляків вважають, що підтримка України має бути зменшена або припинена. Зростає також кількість тих, хто сприймає українських біженців виключно як трудових мігрантів, корисних у межах економічної доцільності. Упала довіра і до лідерства Володимира Зеленського: польські ЗМІ все гучніше просувають наративи про «невдячність України» щодо допомоги, наданої у критичні моменти перших років повномасштабного вторгнення.

«Польща зміщується в риторику самодостатності та національного ревізіонізму», — коментує професор Павел Коваль з Університету Варшави. – «Це ідеологічна перестановка, яка базується не лише на питаннях безпеки, а й на новому сприйнятті союзників, ролі в ЄС і місці в регіоні».

Проамериканська орієнтація та критика Євросоюзу

У своїй промові Навроцький чітко артикулював розчарування європейськими інституціями, заявивши, що Польща не повинна залишатися «допоміжною державою» Західної Європи. Замість цього він підкреслив стратегічне партнерство зі США. Присутність американської делегації на церемонії і активне апелювання до «трансатлантичних цінностей» стало одним із центральних меседжів виступу.

«Польща в ЄС, але не як частина ЄС» – таку формулу він вжив у частині промови, присвяченій стратегії “План 21”. Це концепція національної модернізації, що передбачає більший суверенітет у внутрішніх справах і реформу судової системи. Навроцький представив її як альтернативу брюссельському домінуванню, продовживши діалог у стилі так званого «правового ізоляціонізму», натхненного американським прецедентом 2016–2020 років.

Ігнорування концепції Міжмор’я

Попри стратегічну важливість для Польщі та України, ні в промові, ні у програмних матеріалах нової адміністрації не згадується ні Ініціатива Трьох морів, ні геополітична концепція Міжмор’я. Це викликає подив серед експертів, адже саме вона могла б забезпечити Польщі, Україні та Литві вагомішу суб’єктність у Центрально-Східній Європі.

«Це свідоме згортування політики регіональної інтеграції на користь замкнутої національної парадигми», — констатує доктор Адам Олеш з Інституту міжнародних відносин PAN. За його словами, байдужість до Міжмор’я свідчить про зміну стратегічного бачення проєкту Центральної Європи, де Польща виступає не як лідер, а як самостійний геополітичний гравець без надмірних зобов’язань.

Популістська риторика і Конституційна реформа

Навроцький позиціонує себе як альтернативу партійній політиці, заявивши, що діятиме виключно «у волі польського народу». Увага до власного авторитету, пряма мова до народу, атакувальні виступи проти ліберального парламентського крила — усе це нагадувало стиль спілкування екс-президента США Дональда Трампа, якого польський лідер неодноразово публічно підтримував.

Серед перших ключових ініціатив Навроцького — створення Ради з питань реформи державного устрою (Rada do Spraw Naprawy Ustroju Państwa), яка до 2030 року має підготувати нову редакцію Конституції Польщі. Нова редакція має, за словами президента, «ліквідувати застарілі механізми» та гарантувати ефективніше управління державою. До складу ради увійдуть провідні науковці, політичні експерти та представники академічних інституцій.

Перспективи для України та регіону

Інавгурація Кароля Навроцького, хоч і пройшла без інцидентів, сигналізує про фундаментальні зміни у внутрішній та зовнішній політиці Польщі. Втрата акценту на східному партнерстві та зміцнення зв’язків зі США водночас із критикою Євросоюзу створюють передумови до зниження польської участі в колективній підтримці України. Це потенційно послаблює загальноєвропейський фронт проти російської агресії.

У Києві очікують на роз’яснення нової зовнішньої стратегії польського керівництва. Водночас дипломатичні спостерігачі зазначають: Україна має активізувати роботу з впливовими колами у Варшаві, щоб не допустити формування нової політики «індиферентності», яка загрожує стратегічній єдності всього регіону.

Джерела: KPRP, Аналітичний центр „Буря Розквіту”, IPSOS Polska, Університет Варшави, PAN