Більше 10 000 мігрантів повернулися з Німеччини до Польщі: більшість — українці

У 2023 році влада Німеччини повернула до Польщі понад 10 500 мігрантів, які раніше в’їхали в Шенгенську зону через польсько-український кордон. Більшість з них — громадяни України. Такий процес відбувається відповідно до так званої Дублінської угоди, яка регулює процедуру розгляду заяв на надання притулку в ЄС.

Дублінський регламент: що це і чому українці повертаються до Польщі

Дублінський регламент, підписаний державами ЄС, визначає, що прохання про надання притулку повинно розглядатися в тій країні, через яку мігрант вперше в’їхав до Євросоюзу. У випадку війни в Україні, мільйони українців отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, зокрема в Польщі. Проте згодом частина з них вирушила далі, зокрема до Німеччини, у пошуках кращих умов життя, вищих соціальних виплат чи можливості возз’єднання з родичами.

За німецьким законодавством, якщо такий мігрант не подав прохання про притулок у Німеччині, або якщо слід довести, що він вже отримав захист в іншій країні Євросоюзу, він може бути повернутий до тієї країни відповідно до Дублінських норм.

Статистика та масштаби повернень

Згідно з даними Федеральної поліції Німеччини, з січня по листопад 2023 року з Німеччини до Польщі повернули 10 482 мігрантів. З них найбільшу частку складають громадяни України. Крім українців, до Польщі також повертають мігрантів з інших країн, які використовують Польщу лише як транзитну точку на шляху до Західної Європи.

Ці цифри яскраво свідчать про зростання міграційного тиску в регіоні. За даними польської прикордонної служби, лише торік на польсько-німецькому кордоні було зафіксовано понад 17 000 випадків затримки нелегальних мігрантів.

Погляд експертів: чому українці шукають нові можливості в Німеччині

Експерти з питань міграції вказують на низку факторів, що спонукають українців покидати Польщу після отримання тимчасового захисту. За словами соціолога Марціна Боровського з Університету Варшави, «Польща стала першим притулком, але реалії життя, обмеження в доступі до ринку праці та вища конкуренція спонукають частину мігрантів рухатися далі — до Німеччини, де більша економіка та кращі соціальні гарантії».

Водночас не всі готові залишатися в Німеччині, особливо після початку процедури повернення. У деяких випадках німецькі суди визнавали, що повернення несе ризики порушення прав людини, якщо в країні першого в’їзду (наприклад, у Польщі) мігранти не захищені належним чином.

Політичний контекст та міжнародна співпраця

Повернення мігрантів між європейськими країнами ще раз піднімає питання реформування Дублінської системи, яка, за словами багатьох політиків, є морально застарілою та непропорційно навантажує прикордонні країни-члени ЄС. Польща, Греція та Італія роками виступають за більш рівномірний розподіл мігрантів між усіма державами ЄС.

На тлі зростання кількості повернень з Німеччини, польська влада активно співпрацює з німецькими колегами, але також висловлює занепокоєння щодо власних можливостей повноцінної інтеграції великої кількості повернених.

Висновок: виклики та майбутнє української міграції

Міграційна динаміка між Польщею та Німеччиною відображає складні реалії війни, соціально-економічного пристосування та законодавчих обмежень. Понад 10 000 повернень громадян з Німеччини до Польщі — це не лише цифра, а й долі людей, які шукають стабільності та безпеки у нових реаліях.

З огляду на тривалість війни в Україні та нестабільність у регіоні, можна очікувати, що подібні міграційні пересування триватимуть і надалі. Європейському Союзу доведеться шукати нові баланси між власною безпекою, дотриманням прав людини та гуманітарною відповідальністю перед тими, хто втратив усе.