У 2025 році Німеччина стикнулася з рекордним дефіцитом водіїв вантажного транспорту — понад 400 000 вакансій залишаються незаповненими. Щоб вирішити проблему, уряд активно розробляє стратегії з залучення іноземних фахівців, особливо з Польщі, де чисельність водіїв залишається високою, але умови праці гірші. У статті розглядаються причини нестачі кадрів у Німеччині, плани з трудової міграції та реакція Польщі на ці кроки.

Хронічний дефіцит у Німеччині: понад 400 000 вакансій у транспортному секторі

У 2025 році Федеральна асоціація логістики та транспорту Німеччини (BGL) оновила дані: на німецькому ринку праці бракує понад 407 000 водіїв вантажівок. Це на 20 000 більше, ніж у 2024 році. Причиною такої ситуації стали демографічні зміни — середній вік німецьких водіїв перевищує 53 роки, і приблизно 30 000 професіоналів щороку йдуть на пенсію, тоді як нових вступає до професії вчетверо менше.

Навантаження зростає. За даними Асоціації автомобільної промисловості Німеччини (VDA), близько 71% усіх вантажів у країні перевозиться саме автотранспортом. Відсутність достатньої кількості водіїв загрожує зривами у постачанні продуктів, будматеріалів та палива.

Польські водії — головна ціль трудової політики Німеччини у 2025 році

Зважаючи на географічну близькість та мовну схожість, Польща стала головним джерелом потенційних кадрів для Німеччини. У травні 2025 року німецьке Міністерство праці та соціальних питань презентувало оновлений механізм спрощеної трудової міграції для водіїв з країн ЄС, з особливим акцентом на Польщу, Румунію та Литву.

Нова програма, яка стартує в червні 2025 року, передбачає:

– прискорене оформлення дозволів на роботу (до 4 тижнів);
– безоплатні мовні курси (до рівня А2);
– фінансові бонуси для роботодавців за інтеграцію іноземних кадрів;
– можливість перевезення родини та підтримки у пошуку житла.

За словами голови BGL Карстена Бенера, “Польські водії мають відмінний досвід, і ми готові створити для них справді привабливі умови”.

Чому польські водії можуть погодитись на німецькі умови

У Польщі наразі працює понад 220 000 водіїв вантажівок, але галузь не втрачає проблем. Зарплати нижчі за середню європейську, робочі графіки нерегулярні, а умови праці — часто виснажливі.

У 2025 році польська асоціація транспортних компаній ZMPD оприлюднила аналітичний звіт, згідно з яким:

– середня місячна оплата праці водія в Польщі складає 7 200 злотих нетто (приблизно 1 600 євро),
– у Німеччині — 2 700–3 000 євро нетто,
– кількість годин на рулі в Польщі часто перевищує 50 на тиждень, що є межею за європейськими стандартами.

“Різниця у зарплаті та соціальному пакеті достатньо велика, щоб мотивувати вихідців з Полісся чи Сілезії переїхати на роботу до Лейпцига чи Дрездена”, — зазначає економіст Вроцлавського університету Пйотр Судінска.

Реакція польської влади: занепокоєння та відповідь

У червні 2025 року Міністерство інфраструктури Польщі виступило із заявою, в якій закликало німецьку сторону “утриматися від агресивного вербування кадрів”. Водночас уряд Польщі запровадив тимчасову надбавку для молодих водіїв у розмірі 800 злотих щомісяця та зобов’язався розширити програму державного кредитування для оновлення автопарку.

Однак аналітики сумніваються, що ці заходи зможуть конкурувати з німецькою пропозицією. За прогнозами PwC Polska, до кінця 2025 року близько 25 000 польських водіїв можуть змінити місце роботи на користь німецьких компаній, що становитиме понад 11% усього персоналу в галузі.

Що означає це для ринку праці Східної Європи

Експерти попереджають: якщо міграція водіїв до розвинених країн продовжиться такими темпами, Східна Європа ризикує зіштовхнутися зі системною кризою у логістиці. Подібні виклики вже відчувають український та болгарський ринки.

“Ми перебуваємо на межі дезінтеграції регіонального ринку логістики, якщо не знайдемо спільної політики з утримання кадрів”, — заявив у коментарі Deutsche Welle транспортний аналітик Томаш Урбан з Варшави.

Висновки: Чи стане нова стратегія вирішенням для Німеччини?

Станом на середину 2025 року Німеччина реалізує довгострокову стратегію кадрової міграції, орієнтовану на східноєвропейські ринки. Польща ж вимушена боротися за збереження робочої сили власними силами, зіштовхуючись із небажанням водіїв залишатися за значно гірших умов.

Успішність німецького плану залежатиме від його здатності забезпечити не лише фінансові переваги, а й соціальну інтеграцію трудових мігрантів. Для Польщі ж головним завданням буде модернізація умов праці та утримання молоді в галузі.

Наразі ж стає очевидним: боротьба за водіїв вантажівок — це новий фронт європейського ринку праці, де кожен кадровий ресурс на вагу золота.