Польські перевізники оголосили нову акцію протесту на кордоні з Україною

Причини нового етапу протесту

Польські автоперевізники знову вийшли на протест, блокуючи основні пункти пропуску на кордоні з Україною. Новий етап акції, що розпочався наприкінці березня, — продовження тривалого конфлікту між польськими транспортними компаніями, угорськими та українськими перевізниками, а також владою Європейського Союзу. Протестувальники вимагають відновлення системи попереднього ліцензування українських компаній та посилення контролю за перевезеннями на території ЄС.

Основна причина невдоволення польських перевізників полягає в зростанні конкуренції з боку українських транспортних компаній, що отримали безліцензійний доступ до ринку ЄС після початку повномасштабної війни в Україні та відповідного рішення Євросоюзу в межах підтримки української економіки. Згідно з даними Польської асоціації автоперевізників (ZMPD), від початку війни польські фірми втратили до 30% внутрішньоєвропейських перевезень на користь українських компаній.

Де саме відбувається блокування

Нова хвиля блокад охопила декілька ключових пунктів пропуску: «Дорогуськ–Ягодин», «Медика–Шегині» та «Корчова–Краківець». Акції тривають з різною інтенсивністю: деякі блокпости функціонують за змішаним графіком, пропускаючи певну кількість вантажівок щогодини, в той час як інші – повністю заблоковані.

Подібні акції протесту відбувалися й раніше: у листопаді 2023 року польські перевізники вже блокували кордон, спричинивши багатокілометрові черги та порушення логістики гуманітарної та комерційної допомоги в Україну.

Позиція сторін: Польща, Україна та ЄС

Українська сторона критикує протести, називаючи їх політично мотивованими та такими, що шкодять як двостороннім відносинам, так і єдності в умовах війни. Міністерство інфраструктури України наполягає на дотриманні рішень Євросоюзу й закликає Варшаву втрутитися й забезпечити безперебійне функціонування гуманітарного коридору.

Європейська комісія також висловила занепокоєння ситуацією. У заяві пресслужби ЄК зазначено, що продовження блокад суперечить духу солідарності з Україною та створює додаткове навантаження на спільний ринок. У Брюсселі вже розглядають можливість залучення спеціальних перемовників для пом’якшення напруги.

Польська влада, у свою чергу, опинилася між двома вогнями. З одного боку – тиск бізнесу та профспілок, з іншого – міжнародні зобов’язання та дипломатичні пріоритети. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав до діалогу, а міністр інфраструктури погодився на зустріч із учасниками протесту в спробі знайти компроміс.

Наслідки для економіки та безпеки

Тривалі протести негативно впливають як на польську, так і на українську економіку. За оцінками експертів Лодзького логістичного інституту, зниження обсягів перевезень на 15% в регіоні вже відчувається на підприємствах, що працюють у прикордонній зоні.

Окрім фінансових збитків, протест спричиняє ризики для постачання гуманітарної допомоги в зону бойових дій, а також ускладнює експортні поставки з України, зокрема агропродукції та сталі.

Висновок

Протести польських перевізників на кордоні з Україною є ознакою глибшої економічної та політичної напруги в регіоні. Ситуація вимагає зважених рішень і конструктивного діалогу на рівні урядів і Євросоюзу. У той час як польські перевізники борються за свої економічні інтереси, не можна забувати про ширший контекст — підтримку України, стабільність логістичних ланцюжків та безпеку на європейському континенті.