У травні 2025 року у чеському та словацькому інформаційному просторі зафіксовано зростання антиукраїнської дезінформації — зокрема, фейків про біженців, історичні ревізіоністські наративи та маніпуляції проти підтримки України. Нове дослідження аналітиків з Lupa.cz та Infosecurity.sk виявило, що значна частина таких повідомлень поширюється через соціальні мережі, проросійські медіа та ультраправі кола в обох країнах.

Посилення антиукраїнських меседжів у Чехії та Словаччині

У травні 2025 року аналітичні інституції Чехії та Словаччини оприлюднили черговий випуск моніторингового звіту про дезінформаційні кампанії щодо України. Звіт підготовлений у рамках спільного проєкту, підтримуваного організацією Prague Civil Society Centre за сприяння польського інформаційного порталу «Наш вибір».

Згідно з дев’ятим дайджестом, опублікованим 29 травня 2025 року на порталі Nasz Wybir, дезінформаційна активність протягом останніх місяців посилилася одразу у кількох напрямах: поширення фейків про українських біженців, дискредитація української армії та історична маніпуляція щодо Другої світової війни.

Умовне співзвуччя: фейки про біженців

У Словаччині в травні великого поширення набув фейк про те, що нібито українські біженці отримують значно більше соціальних виплат, ніж громадяни Словаччини. Ці твердження базуються на перекручених і неофіційних даних. Аналітики порталу Infosecurity.sk зазначають, що в офіційній бюджетній документації уряду Словаччини немає підтвердження подібного дисбалансу у виплатах.

Подібні повідомлення активно поширювались через TikTok, Telegram-канали та сторінки крайніх правих політичних формувань. Такі інформаційні атаки, за даними дослідників, мають на меті викликати соціальну напругу серед місцевого населення та зменшити підтримку до України серед виборців Словаччини.

Заяви чеської розвідки

У Чехії Служба безпеки та інформації (BIS) в черговому публічному звіті за 2025 рік повідомляє про зростання проросійських впливів, які здійснюють дезінформаційні кампанії у соціальних мережах і регіональних медіа. Із 50 виявлених основних наративів щодо України, понад 30 були спрямовані на дискредитацію українських біженців та озброєння, що надходить від західних країн.

Маніпуляції щодо перемоги над нацизмом

Значного резонансу набули публікації в чеському сегменті Facebook та прокремлівських сайтах, які ретранслювали меседжі з проросійських джерел. Зокрема, йшлося про нібито «забуту» роль Радянського Союзу у визволенні Праги та «справжні» джерела нацизму, серед яких пропагандисти вказували на українців.

Такі наративи, як зазначає Богуміл Картус із Lupa.cz, є класичними прикладами історичної деформації, спрямованої на перекладання відповідальності з агресора (Росії) на жертву (Україну). Аналітик також повідомив, що з кінця квітня кількість подібних повідомлень в онлайн-просторі Чехії зросла на понад 40%.

Політичне тло: проросійський дискурс в уряді Словаччини

У Словаччині становище українських біженців у політичному дискурсі ускладнюється проросійською риторикою уряду прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який повернувся до влади у жовтні 2023 року. Його партія SMER неодноразово виступала проти надання військової допомоги Україні, а також поширювала заяви, що ставлять під сумнів правдивість інформацій про військові злочини РФ.

Після поранення прем’єра Фіцо у травні 2024 року (раніше повідомлялось про замах), частина політиків і медіа використала інцидент для посилення тез про необхідність нейтралітету щодо війни в Україні. Водночас журналісти порталів Dennik N та Aktuality.sk зауважують, що така риторика відкриває шлях до легітимізації проросійських наративів у публічному просторі Словаччини у 2025 році.

Результати моніторингу: нові платформи поширення

Фахівці з Infosecurity.sk звертають увагу на те, що дедалі більше фейків поширюється через нові платформи та менш контрольовані канали спілкування. Telegram, а також невеликі локальні телеканали та сайти, що маскуються під незалежні медіа, є основними каналами поширення антиукраїнських матеріалів.

Monika Masaryková, дослідниця з Infosecurity.sk, відзначає: «Тексти подаються як “альтернативна думка”, але фактично транслюють меседжі, ідентичні до тих, що продукує російська пропаганда». Вона закликає посилити цифрову грамотність населення та підтримати інститути, що займаються перевіркою інформації.

Висновки: необхідність системної протидії

Аналітики підкреслюють, що висвітлення України у чеському та словацькому медіапросторі дедалі більше стає полем боротьби між фактами та упередженнями. У 2025 році триває активна інформаційна кампанія, яка намагається змінити ставлення суспільства до України через дезінформацію, використовуючи історичні ревізіоністські наративи, побутові фейки та маніпуляції у соціальних мережах.

Уряди Чехії та Словаччини, попри різні політичні позиції, мають бути об’єднані у зусиллях нейтралізувати шкідливий вплив дезінформації. Експерти радять створювати міждержавні освітні проєкти, посилити медіа-освіту і відповідальність платформ за поширення неправдивого контенту.

Тільки координація зусиль держав, медіа та громадського сектору може забезпечити прозоре та об’єктивне висвітлення подій, пов’язаних з Україною, в умовах інформаційної війни, що триває у 2025 році.