У червні 2025 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск чітко заявив про опозицію уряду щодо імплементації Європейського пакта про міграцію та притулок. За словами Туска, Польща не погодиться з автоматичним розподілом мігрантів і готова накласти вето на відповідні механізми. Тим часом у Брюсселі тривають переговори щодо запуску нової системи, яка розділяє відповідальність за прийом мігрантів усіма країнами-членами ЄС.

Що таке Міграційний пакт ЄС і які його цілі

Європейський пакт про міграцію та притулок, остаточно узгоджений у квітні 2024 року, запроваджує нову систему управління міграційними потоками в ЄС. Він передбачає спільну відповідальність всіх країн-членів за прийняття шукачів притулку, зокрема шляхом обов’язкового участі у процедурі або шляхом фінансової компенсації. Пакт вводить прискорені процедури на кордонах, посилення контролю та централізований реєстр заяв на притулок.

На 2025 рік Європейська комісія планує поступову імплементацію основних положень. Перші положення, зокрема щодо реєстрації шукачів притулку та обміну даними, мають набути чинності у серпні 2025 року. До кінця року всі держави-члени зобов’язуються подати свою модель участі у системі розподілу мігрантів.

Позиція Польщі: “Жодного автоматизму”

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, виступаючи 20 червня 2025 року в Сеймі, підкреслив, що Польща не прийме «жодного механізму автоматизованого розподілу мігрантів». За його словами, країна не готова відмовитися від суверенного контролю над власною міграційною політикою:

«Уряд Польщі не погодиться з жодною системою, яка нав’язує прийняття мігрантів проти волі польського народу. Ми вирішуватимемо самі, кого приймати, а кого – ні», – наголосив Туск.

Він додав, що існують «червоні лінії», які уряд не переступить, навіть якщо це викликатиме конфлікти з Брюсселем. Також Туск повідомив, що Польща вже офіційно направила до Єврокомісії позицію про відмову у примусовому розміщенні мігрантів.

Опозиція та громадська думка

Попри рішучу риторику уряду, опозиція в Польщі критикує Туска за подвійні стандарти. Представники партії «Право і Справедливість» (PiS), що раніше керувала країною, звинувачують його в м’якому підході до Брюсселя та непослідовності в міграційній політиці.

У соціологічному опитуванні Ipsos, проведеному в Польщі в червні 2025 року, 61% громадян висловилися проти участі Польщі в обов’язковому розподілі мігрантів, при цьому 28% підтримують ідею фінансової участі країни в допомозі іншим державам ЄС.

Реакція Європейської комісії

Єврокомісар з внутрішніх справ Ілва Йоганссон у своїх заявах у травні й червні 2025 року закликала уряди ЄС до солідарності і взаємоповаги. За її словами, “Пакт не передбачає жодного нав’язування країн беззастережно. Але всі члени ЄС мають або брати участь у прийомі мігрантів, або компенсувати це іншими механізмами – фінансово або технічно».

У випадку з Польщею мова може йти про участь у транзитних центрах для біженців на зовнішніх кордонах ЄС (наприклад, у Греції та Італії), надання експертів, техніки або фінансування спільних охоронних ініціатив Frontex.

Реальні загрози чи політична стратегія?

Деякі експерти схильні вважати заяви Туска відгалуженням від внутрішньополітичних міркувань. Любомир Фроляк, політолог Варшавського університету, зазначає:

«У черговий раз Туск балансує між зобов’язаннями перед Євросоюзом і необхідністю втримати електорат, який боїться неконтрольованої міграції. Його риторика жорстка, але практичні дії, ймовірно, будуть прагматичнішими».

На практиці Польща й далі приймає значну кількість мігрантів із України та Білорусі. За офіційними даними Управління у справах іноземців, у першій половині 2025 року понад 450 000 громадян із-за східного кордону подали заяви на тимчасове або постійне перебування в Польщі.

Єдність Східної Європи?

Варто зазначити, що Польща – не єдина країна, що критикує єдиний пакет міграційних рішень. Таку ж саму позицію займають Угорщина, Словаччина та Чехія. Угорщина, зокрема, вже пригрозила подати позов до Суду ЄС через «порушення принципу субсидіарності».

У всіх країнах Вишеградської групи помітно зростає скепсис щодо централізованих рішень із Брюсселя. Проте, експерти застерігають – повна відмова від співпраці може призвести до штрафів з боку ЄС або тимчасового обмеження в доступі до фондів, зокрема регіональних.

Висновки: дилема між солідарністю і суверенітетом

У ситуації з міграційним пактом ЄС Польща демонструє тверду позицію, яка базується на захисті національного суверенітету та внутрішньої безпеки. Дональд Туск, прагнучи втримати політичний баланс, грає на очікуваннях як проєвропейського так і консервативного електорату.

Однак остаточне рішення щодо участі Польщі в пакті залежатиме не лише від волі уряду, але й від того, як саме Брюссель реалізовуватиме механізми солідарності. Поки що сторони зберігають відкриті канали діалогу. Але очевидно: перші реальні випробування нової системи ЄС у сфері міграції розпочнуться вже до кінця 2025 року.