Польща скорочує видачу карт побуту: мінімум за 9 років

У 2023 році Польща видала найменшу кількість карт побуту за останні дев’ять років, що стало значним сигналом для іноземців, які планують довгострокове перебування в країні. Згідно з даними Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców), у минулому році дозволи на тимчасове проживання отримали близько 100 тисяч осіб — на 20% менше, ніж у 2022 році. Водночас кількість заявок на отримання карти побуту також зменшилася, що, ймовірно, пов’язано з низкою соціально-економічних змін та новими адміністративними бар’єрами.

Що таке карта побуту і чому вона важлива

Карта побуту — це документ, що надає іноземцю право легального проживання в Польщі на визначений термін (зазвичай до 3 років) з можливістю продовження. Вона часто використовується громадянами України, Білорусі, Грузії та інших країн, які приїжджають до Польщі працювати, навчатися або об’єднуватися з родиною.

Володіння картою побуту дозволяє не лише жити в Польщі без потреби постійного оновлення візи, але також спрощує доступ до ринку праці, медичних послуг та соціальних гарантій. Щорічно на цей документ подають десятки тисяч іноземців, серед яких громадяни України традиційно становлять найбільшу групу.

Причини спаду: що змінилося

Скорочення кількості виданих карт побуту можна пояснити рядом факторів:

– Адміністративні складнощі. Упродовж останніх років Польща зіткнулася з перевантаженням міграційних служб. Тривалий час очікування, нестача персоналу та нестабільна цифрова система подачі документів суттєво ускладнили процес отримання побутових карт.

– Зміна пріоритетів уряду. Нове ставлення влади до імміграції також може відігравати роль. За словами речника Управління у справах іноземців Якуба Дудзяка, Польща прагне посилити контроль над легальністю перебування та працевлаштування іноземців, що передбачає ретельнішу перевірку заявників.

– Соціальна та економічна невизначеність. Посилення конкуренції на ринку праці та зростаючі енергетичні і побутові витрати змушують частину іноземців переглядати свої плани щодо довгострокового перебування в Польщі.

Українці: найбільша, але менш активна група

Попри скорочення загальної кількості заявок, українці залишаються найбільшою групою серед отримувачів карт побуту. Однак статистика свідчить про зменшення числа поданих заяв і серед них. Це може бути пов’язано як із поверненням частини українців додому, так і з тим, що багато громадян України після початку війни отримували тимчасовий захист у Польщі, що не потребує оформлення карт побуту.

Як це вплине на ринок праці та інтеграцію

Зниження кількості виданих карт побуту може мати відчутний ефект на польську економіку. Експерти з ринку праці попереджають, що нестача легальної робочої сили, яку часто забезпечують мігранти, може призвести до уповільнення темпів росту у будівництві, доглядовій сфері та обслуговуванні.

Професорка Анна Пєтшак з Варшавського університету у коментарі для TVN24 зауважує: “Обмеження міграційного потоку потрібно компенсувати внутрішніми інструментами інтеграції та підвищенням мотивації для іноземців залишатися в Польщі на триваліший термін.”

Що далі?

Майбутнє системи видачі карт побуту в Польщі залежить як від політичних вподобань уряду, так і від економічної ситуації в країні. З огляду на зростаючий попит на робочу силу та демографічні тенденції, експерти радять не відвертатися від імміграції, а реформувати процес видачі дозволів, зробивши його більш прозорим і ефективним.

Поки що ж потенційним мігрантам слід готуватися до більшої бюрократії, довшого часу очікування та конкурентного відбору при розгляді заяв. Польща, здається, запроваджує нову еру імміграційної політики, де ключову роль відіграватиме якість, а не кількість.