Польща офіційно просить активувати статтю 4 НАТО після порушення її повітряного простору крилатою ракетою РФ

У ніч на 25 червня 2025 року крилата ракета, ймовірно запущена Росією під час масованого удару по Україні, перетнула повітряний простір Польщі. У відповідь, Варшава офіційно звернулася до Північноатлантичного альянсу з проханням активувати статтю 4 договору НАТО. Це перший такий запит Польщі з початку повномасштабної війни РФ в Україні.

Офіційне звернення до НАТО: Польща вимагає консультацій

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час пресконференції у Варшаві 25 червня заявив, що його країна направила Альянсу офіційний запит на активацію статті 4 Північноатлантичного договору. Згідно з цією статтею, будь-яка країна-член НАТО може ініціювати консультації, «коли, на її думку, її територіальна цілісність, політична незалежність або безпека опиняється під загрозою».

«Консультації з союзниками набули форми офіційного запиту на активацію статті 4 НАТО», — наголосив Туск. — «Це лише початок. Польща очікує значно більшої підтримки під час консультацій».

Окрім офіційного повідомлення прем’єра, уряд Польщі направив відповідну ноту до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. Очікується, що консультації союзників будуть ініційовані вже найближчими днями.

Порушення повітряного простору: підтверджені дані

Польщина зафіксувала кілька порушень свого повітряного простору протягом ночі з 24 на 25 червня 2025 року під час чергової хвилі масованих ракетних атак Росії по території України. За словами речника оперативного командування Збройних сил Польщі, першу повітряну загрозу зафіксували о 22:06, коли російські ракети почали наближатися до українсько-польського кордону.

За попередньою інформацією, підтверджено проліт щонайменше однієї крилатої ракети, яка порушила повітряний простір Польщі на сході країни — в Підкарпатському воєводстві. Порушення тривало менше трьох хвилин, однак локацію перетину ще уточнюють. За інформацією командування польської армії, востаннє ракета була зафіксована близько 06:30 ранку 25 червня.

Оперативна реакція включала підйом у повітря винищувачів F-16 та запуск розвідувальних безпілотників. Проте жодного перехоплення не відбулося — командування пояснює це швидкістю руху об’єкта й потенційною загрозою для цивільного населення при спробі перехоплення над густозаселеними районами.

Позиція польської влади: ситуація серйозна, але не війна

Дональд Туск заявив, що хоча ситуація є небезпечною та викликає «повну мобілізацію» систем безпеки, вона не є ознакою початку воєнних дій проти Польщі.

«Сьогодні немає підстав стверджувати, що ми перебуваємо у стані війни. Але остання провокація набагато небезпечніша, ніж попередні», — зазначив прем’єр.

Польща також заявила про намір ретельно документувати інциденти такого типу разом із союзниками по НАТО. Варшава наголошує, що це не перше порушення її повітряного простору у зв’язку з війною в Україні, проте, згідно з офіційними джерелами, подібне трапилося востаннє наприкінці 2023 року, коли уламки ракети впали на польські прикордонні території без жертв.

Можливі дії НАТО і геополітична реакція

Після звернення Польщі очікується якнайшвидше скликання Північноатлантичної ради, яка розгляне запит та запропонує подальші дії в рамках Альянсу. Міністр оборони Польщі Владислав Косьняк-Камиш натякнув на потребу в оновленні системи повітряного нагляду вздовж східного кордону НАТО.

У НАТО підтвердили отримання запиту Польщі. Речниця Альянсу Фарія Фарнбауш у коментарі оновленому польському агентству PAP заявила: «Союзники поставляться до запиту Варшави з максимальною серйозністю. Консультації відбудуться відповідно до Статті 4 угоди».

США, Велика Британія, Німеччина та Чехія вже висловили підтримку праву Польщі ініціювати консультації в рамках договору. За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, Вашингтон «повністю підтримує дії союзника і тісно координується із Варшавою».

Контекст вимог та значення статті 4

Активація статті 4 не означає автоматичного початку військових дій, але дає можливість країнам-членам скликати консультації у разі виникнення серйозної загрози. В історії НАТО стаття 4 активувалася декілька разів — зокрема, Туреччиною під час конфлікту в Сирії, і Польщею у 2014 році після анексії Криму.

У польському уряді припускають можливість посилення спільних місій повітряної оборони та розміщення додаткових підрозділів НАТО в рамках оборони східного флангу Альянсу. Серед ініціатив, що обговорюються на засіданнях уряду, — створення постійної авіаційної місії біля польсько-українського кордону, схожої на балтійську місію Air Policing.

Висновок

Порушення повітряного простору Польщі на тлі триваючої агресії РФ в Україні стало не лише безпековим викликом для Варшави, але й черговим випробуванням для механізмів колективної безпеки НАТО. Консультації за статтею 4 вже найближчим часом покажуть готовність Альянсу реагувати на загрози, які все ближче наближаються до його східних кордонів.