Польське Управління у справах іноземців: з березня 2025 року видано понад 1 000 відмов у наданні статусу біженця українцям

Управління у справах іноземців Польщі з березня 2025 року видало майже тисячу відмов громадянам України у наданні статусу біженця або додаткового захисту. Як зазначають посадовці, рішення ґрунтуються на індивідуальній оцінці ситуації заявників, а кількість відмов, за прогнозами, зростатиме через відсутність обґрунтованих підстав у більшості справ.

Більшість українців не мають підстав для отримання статусу біженця

Згідно з офіційною позицією Управління у справах іноземців Республіки Польща (UdSC), заклад не змінив свого ставлення до необхідності надання громадянам України міжнародного захисту — статусу біженця або додаткового захисту. Як підтверджують у відомстві, у переважній більшості випадків — відповідно до діючих норм — підстави для такого захисту відсутні.

«Кожне звернення ми аналізуємо окремо, враховуючи реальні умови проживання заявника в Україні — зокрема безпекову ситуацію в регіоні, доступ до державних послуг, медичного забезпечення, судової системи, а також можливість реалізації основних прав», — йдеться в офіційній відповіді UdSC на запит польського ЗМІ Dziennik Gazeta Prawna.

Варто зазначити, що польське законодавство визначає статус біженця як форму захисту для осіб, які стикаються з переслідуванням у своїй країні за ознакою раси, релігії, національності, політичних переконань або належності до певної соціальної групи. Додатковий захист надається тим, хто ризикує зазнати серйозної шкоди в результаті війни або насильства. Проте, як вказують польські посадовці, навіть у контексті війни в Україні кожна справа розглядається виключно індивідуально.

Близько тисячі відмов з березня 2025 року

За офіційними даними UdSC, з березня 2025 року було розглянуто понад 1 200 заяв від громадян України щодо міжнародного захисту, з яких майже 1 000 завершилися відмовами. Ці цифри свідчать про тенденцію до подальшого зростання негативних рішень у найближчі місяці.

«В рамках процедури ми вивчаємо не лише особисту історію заявника, але й порівнюємо її з актуальною інформацією щодо умов у регіоні проживання. У багатьох випадках безпекова ситуація на місці вже не є настільки критичною, щоби обґрунтувати надання захисту, як того вимагають міжнародні договори», — додала представниця UdSC Ястина Барковська у коментарі порталу Onet.pl.

Мобілізація — не підстава для статусу біженця

Управління підкреслює, що участь у військовому обов’язку або ризик мобілізації не визнається самостійною підставою для отримання статусу біженця. Це правило відповідає міжнародному праву, зокрема Женевській конвенції 1951 року.

«Сам по собі факт наявної мобілізації до армії в Україні не може автоматично означати надання міжнародного захисту. Розгляд звернень потребує чіткого встановлення загрози переслідування або серйозної шкоди особі», — заявив представник UdSC під час брифінгу 28 квітня 2025 року у Варшаві.

Тимчасовий захист для українців продовжено

Попри відмови у наданні статусу біженця чи додаткового захисту, Польща, як і більшість країн Європейського Союзу, продовжує надавати українцям тимчасовий захист згідно з рішенням Ради ЄС. За останнім оновленням Європейської комісії від квітня 2025 року, термін дії тимчасового захисту для громадян України продовжено щонайменше до березня 2026 року.

Таким чином, українці мають право легально проживати, працювати та отримувати соціальні послуги в Польщі без необхідності звернення по статус біженця. У відповідь на масові звернення стосовно обмеження тимчасового захисту, президент Польщі Олександр Навроцький у квітні 2025 року ветував поправки до спеціального закону, що могли б змінити права громадян України на території держави. У зв’язку з цим жодних змін у режимі тимчасового перебування не відбулося.

Експерти: система має залишатися справедливою, але гнучкою

Правозахисні організації в Польщі обережно коментують ситуацію. Як зазначає координаторка проєкту «Helpline for Ukraine» при Фонді ім. Стефана Баторія, Беата Глєбовська, загальні підходи польської влади відповідають міжнародному праву, але важливо не допустити спрощеного трактування заяв.

«Ми за те, щоб кожна справа була вивчена з потрібною глибиною. Часто люди, які звертаються, не можуть чітко сформулювати підстави або не мають доступу до доказів. Варто враховувати психоемоційний стан заявника, особливо з регіонів, які не піддаються масштабним обстрілам, але мають інші форми ризиків», — сказала правозахисниця у коментарі для TVN24.

У свою чергу, польський аналітик у галузі міграційного права Томаш Ковальський підкреслює, що практика подання заяв на статус біженця у випадках, коли заявник уже має тимчасовий захист, не завжди виправдана: «Це створює навантаження на систему і викликає зайву бюрократію, тоді як тимчасовий захист уже гарантує основні права».

Висновки та рекомендації

Українцям, які перебувають у Польщі, радять уважно зважувати необхідність звернення за міжнародним захистом та консультуватися з правовими експертами перед подачею заяв. Іноземних громадян, які мають специфічні обставини, що можуть свідчити про індивідуальну загрозу — політичне переслідування, небезпеку через соціальну чи етнічну належність, — просять надавати відповідну документацію та свідчення.

Поки що жодних змін у політиці надання тимчасового захисту для українців Польща не планує. Водночас польська влада не виключає вдосконалення механізмів розгляду звернень з урахуванням еволюції безпекової ситуації в Україні у другій половині 2025 року.

Фото: PAP / Ілюстративне зображення