Польська Прикордонна служба повідомила про депортацію 273 іноземців у першому кварталі 2025 року. Згідно з офіційною статистикою, майже половина цих осіб — 132 — мали кримінальні судимості, серед яких крадіжки, незаконне перебування та торгівля наркотиками.

Масові депортації: свіжа статистика

З початку 2025 року польська влада посилила боротьбу з нелегальним перебуванням та правопорушеннями серед іноземців. За даними Straż Graniczna (Польська Прикордонна служба), лише за перші три місяці поточного року депортації зазнали 273 людини з-за меж Європейського Союзу.

Найчастіше депортації відбувалися на підставі порушення правил перебування на території Польщі, зокрема:
– проживання без дійсної візи або дозволу;
– перевищення дозволеного терміну перебування;
– порушення трудового законодавства;
– кримінальні злочини.

Показово, що згідно з відкритими даними, 48% депортованих already мали судимості або були обвинувачені у вчиненні кримінальних діянь.

Хто ці іноземці і звідки вони?

Хоча польська влада не оприлюднює повний список національностей депортованих, за інформацією порталу “in-poland.com” з посиланням на джерела в MВС, переважають громадяни країн Азії, Східної Європи та Кавказу. Зокрема, серед депортованих є:

– громадяни Узбекистану, Грузії та Вірменії;
– кілька десятків осіб з України;
– представники в’єтнамської та індійської діаспор.

Більшість затриманих працювали на будівництві, в логістичних центрах і сфері обслуговування без відповідного дозволу на роботу. Деякі підробляли документи, інші стали об’єктами експлуатації з боку недобросовісних роботодавців.

Причини посилення контролю

У 2025 році уряд Польщі посилив імміграційний контроль у відповідь на зростання кількості правопорушень серед громадян з-за кордону. Згідно з заявою міністра внутрішніх справ Маріуша Камінського, “відкритість до працьовитих мігрантів не означає толерантності до злочинності”.

Таке посилення контролю стало можливим завдяки новим юридичним змінам:
– розширено повноваження Прикордонної служби;
– прискорено процедури депортації;
– вводяться цифрові бази даних для моніторингу і порушників.

Міністерство юстиції Польщі оприлюднило також статистику за перші місяці 2025 року: кількість іноземців, які вперше зіткнулися із системою поліції, зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Реакція експертів та громадськості

Питання масових депортацій викликає неоднозначну реакцію в польському суспільстві. З одного боку, опитування ініційоване центром IBRiS у лютому 2025 року показало, що 62% поляків підтримують посилення контролю за іммігрантами. З іншого боку, правозахисники попереджають про ризики порушення прав працівників-мігрантів.

Кароліна Маслак, юрист організації “Хельсінський фонд з прав людини”, заявила:
“Ми бачимо тенденцію до прискорених процедур депортації, де не завжди враховується індивідуальна ситуація людини — чи була вона жертвою торгівлі людьми, чи мала законні підстави для подачі на міжнародний захист.”

Деякі опитані представники діаспори також заявляють про випадки неправомірного утримання або примусового вивезення без попереднього інформування про причини.

Іноземна робоча сила: виклик або потреба?

Попри суворі дії проти порушників, варто відзначити, що іноземна робоча сила залишається критично важливою для польської економіки. У 2025 році, згідно з даними Центрального статистичного управління (GUS), в Польщі працюють понад 1,5 млн іноземців, з яких 700 тисяч — українці.

Дефіцит робочої сили в таких секторах, як аграрний, будівельний та сервісний, змушує польський бізнес постійно звертатися до працівників із-за кордону. Економісти застерігають, що надмірне ускладнення процедур та створення атмосфери страху серед мігрантів може нашкодити ринку праці.

Висновки: баланс між безпекою та правами людини

Політика Польщі у 2025 році демонструє спробу знайти баланс між забезпеченням громадської безпеки та потребою в робочій міграції. Водночас практика масових депортацій викликає серйозні питання щодо дотримання прав людини, індивідуального підходу та прозорості процедур.

Експерти закликають владу удосконалити механізми захисту легальних мігрантів, посилити покарання для нелегальних роботодавців і поглибити співпрацю з країнами походження задля зниження обсягу злочинності серед новоприбулих. На цьому тлі очевидним стає одне: ефективна міграційна політика потребує не тільки контролю, але й гуманного підходу.