Якщо українці поїдуть: польські економісти попереджають про “негайний економічний шок”

Майже мільйон українців, які наразі працюють у Польщі, відіграють ключову роль у польській економіці. За даними Польського економічного інституту, якщо хоча б половина мігрантів з України залишить країну, Польщу очікує «негайний економічний шок» через дефіцит працівників і зростання витрат на робочу силу.

Залежність Польщі від української робочої сили

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Польща прийняла понад 1,5 мільйона українських біженців, з яких близько мільйона інтегрувалися в ринок праці. Ці працівники не лише заповнили прогалини в дефіцитних галузях, як-от будівництво, сфера обслуговування та логістика, але й підтримували динаміку економічного розвитку країни в умовах постпандемічної нестабільності.

За оціночними даними Міністерства родини та соціальної політики Польщі, станом на початок 2024 року понад 950 тисяч українців мають легальний доступ до ринку праці. Близько 60% з них працюють на контрактній основі або через агентства тимчасового працевлаштування.

Можливі наслідки масового від’їзду українців

Експерти Польського економічного інституту попереджають: якщо навіть 30–50% українців змушені будуть виїхати, наслідки для польської економіки будуть серйозними. У звіті інституту йдеться про загрозу «негайного шоку», що проявиться у вигляді:

• значного дефіциту робочої сили, особливо в галузях із фізичною працею;
• зростання витрат на залучення нових працівників з більш віддалених ринків (наприклад, з Азії);
• падіння продуктивності в малому та середньому бізнесі, який вже зараз страждає від нестачі персоналу;
• скорочення темпів економічного зростання та підвищення ризиків інфляції через підвищення вартості праці.

Думки експертів і бізнесу

Анна Янковська, економістка з Варшавського університету, зазначає: «Без робочої сили з України багато підприємств не зможуть далі функціонувати на звичному рівні. Польська економіка вже довела свою залежність від імігрантів – і це факт, а не перебільшення».

Цей погляд підтримують і представники бізнесу. Кшиштоф Квятковський, керівник логістичної компанії в Лодзі, каже: «70% наших водіїв — це українці. Якщо хоча б половина повернеться додому або поїде в інші країни ЄС, ми просто не зможемо виконувати зобов’язання перед клієнтами».

Деякі великі підприємства вже розглядають альтернативи — наприклад, залучення працівників з Індії та Філіппін. Але такі кроки супроводжуються складнішою логістикою, мовними та культурними бар’єрами, а також вищими витратами на інтеграцію нових працівників.

Фактори, що змушують українців залишати Польщу

Одна з головних причин можливого відтоку українських працівників — закінчення дії спеціальних дозволів на проживання. Тимчасовий захист, який надає українцям право легально жити і працювати в Польщі, закінчується у вересні 2024 року. Якщо не буде прийнято нових законодавчих рішень, десятки тисяч людей опиняться перед вибором — нелегальне перебування або повернення додому.

Крім того, зростаюча конкуренція з боку інших країн ЄС, зокрема Німеччини, Чехії та Нідерландів, пропонує українським працівникам вищу заробітну плату та кращі соціальні гарантії. Це може спонукати значну частку мігрантів змінити місце проживання.

Урядові кроки: утримати чи втратити?

Уряд Польщі опинився перед дилемою: з одного боку, жорсткіша міграційна політика задовольняє частину електорату, з іншого — реальність потребує утримання іноземної робочої сили для збереження економічної стабільності.

Поки що офіційні особи обережно коментують перспективи подовження тимчасового захисту або спрощення процедури отримання довгострокових віз для українців. Але тиск з боку бізнесу зростає. Польська конфедерація роботодавців «Lewiatan» у спільному листі до уряду закликала якомога швидше забезпечити правову ясність для українців, які працюють в країні: «Кожен втрачених мігрант — це удар по ринку праці».

Висновки: економіка Польщі на межі структурного виклику

Українська діаспора в Польщі сьогодні — це не просто соціальний феномен, а один із наріжних каменів польської економіки. Якщо відплив працівників із України стане масовим, країну очікує не лише короткостроковий дефіцит персоналу, а й загроза довготривалої стагнації в окремих секторах.

Польща опинилася перед важливим вибором: адаптувати міграційну політику до нових економічних реалій або мати справу з наслідками кадрової кризи. Часу на роздуми стає все менше — а дії, або ж бездіяльність, матимуть вплив не лише на ринок праці, а й на всю економічну архітектуру країни найближчого десятиліття.