У 2025 році Польща виключила сім країн — Індію, Пакистан, Бангладеш, Нігерію, Руанду, Ефіопію та Єгипет — зі списку держав, громадянам яких надається міжнародний захист. Це означає, що тисячі мігрантів з цих країн можуть бути депортовані найближчим часом. Нові зміни вже набули чинності з 1 лютого 2025 року, згідно з офіційним рішенням польського Міністерства внутрішніх справ.

Польща змінює імміграційну політику: що сталося?

З 1 лютого 2025 року Міністерство внутрішніх справ Польщі офіційно оновило перелік країн, які вважаються “безпечними” щодо повернення їхніх громадян. Це означає, що Польща більше не вважає за необхідне надавати захист особам із таких країн, оскільки вважає, що на їхній батьківщині не існує загрози життю чи переслідувань. До переліку виключених потрапили такі країни:

• Індія
• Пакистан
• Бангладеш
• Нігерія
• Руанда
• Ефіопія
• Єгипет

Це рішення було офіційно опубліковане в Державному віснику (Dziennik Ustaw) та підтримано Управлінням у справах іноземців Польщі. Уряд аргументує свій крок тим, що в цих країнах ситуація з безпекою стабілізувалася, а кількість обґрунтованих прохань про притулок з цих регіонів є мінімальною.

Наслідки для мігрантів: депортація або втрата прав

Головним наслідком цього рішення стало різке звуження можливостей для громадян згаданих країн отримати притулок або залишитися легально на території Польщі. За даними Управління у справах іноземців, протягом 2024 року було подано понад 15 000 заявок від громадян цих країн, з яких менш ніж 2% були задоволені. Відтепер розгляд подібних клопотань буде скорочений, а депортаційні процедури — прискорені.

Зокрема, згідно з новим адміністративним регламентом, польські прикордонники мають право відмовити в реєстрації прохання про міжнародний захист вже на першому етапі, якщо заявник походить із «безпечної» країни. Крім того, у випадках подання апеляцій — стримувальні заходи на час розгляду скарг можуть не застосовуватися, що фактично відкриває шлях до якнайшвидшого повернення особи на батьківщину.

Приклади з реального життя

Омар М., 27-річний громадянин Нігерії, подав документи на притулок у Варшаві у грудні 2024 року, стверджуючи, що зазнає переслідувань з боку місцевих політичних угруповань. Його клопотання залишалося на розгляді до лютого 2025 року, після чого було відхилено — нове законодавство було вже чинним. Його депортація відбулася менш ніж за два тижні.

Такі історії викликають занепокоєння в правозахисних колах. Міжнародна організація Human Rights Watch вже повідомила про “нову загрозу для прав біженців у Польщі” та закликала Європейський Союз до перегляду політики щодо країн-учасниць.

Як реагує міжнародна спільнота?

Рішення Польщі стало предметом ширшої дискусії в Європі про жорсткість імміграційної політики. У 2025 році подібні дії також обговорюються в Угорщині, Чехії та Словаччині. Європейська комісія наразі не висловила прямої критики, але наголошує на необхідності дотримання Женевської конвенції 1951 року щодо статусу біженців.

Польські офіційні особи виправдовують дії

Петро Шиманський, речник Міністерства внутрішніх справ Польщі, у коментарі для Radio RMF24 заявив: “Ми не можемо дозволити собі зловживання системою захисту. Польща надаватиме притулок тим, хто дійсно втікає від війни або переслідувань, а не тим, хто просто шукає кращого економічного життя”.

Що чекає на мігрантів у 2025 році?

Правозахисники попереджають, що ця політика може створити гуманітарну кризу на кордонах Польщі, де вже зараз зареєстровано понад 4 800 затримань нелегальних мігрантів з початку 2025 року — на 37% більше, ніж за аналогічний період 2024-го (згідно зі статистикою Прикордонної служби Польщі).

Експерти зазначають, що така ж тенденція — до зменшення відкритості до біженців — спостерігається й у інших країнах Вишеградської групи. Водночас Німеччина та Франція в 2025 році виявляють більш гнучку політику, зокрема приймають частину національних квот на переселенців із країн Африки та Південної Азії згідно з програмою ЄС.

Висновки: куди прямує польська імміграційна політика

Польща чітко сигналізує про новий курс — жорсткий контроль над імміграцією та вибіркову підтримку біженців. Це відображає ширші тенденції у Східній Європі в 2025 році та може мати довготривалі наслідки для тисяч шукачів притулку. Для громадян Індії, Пакистану, Нігерії та інших країн це означає значно менші шанси залишитися в межах ЄС, принаймні через Польщу.

Водночас зберігається широка дискусія про те, чи відповідають такі дії міжнародним стандартам. Громадські організації та правозахисники готові оскаржувати нововведення в польських та європейських судах. Поки що залишається головне питання: чи сприяє це справедливій імміграційній системі, чи лише посилює бар’єри між біженцями та безпекою, якої вони шукають?