Конфлікт між Польщею та Чехією: територіальне питання знову на порядку денному

У міжнародних відносинах між Польщею та Чехією знову актуалізувалося питання історичного територіального спору, яке тягнеться ще з періоду після Другої світової війни. Йдеться про так званий „територіальний борг” обсягом 368 гектарів, який, на думку Польщі, залишився неврегульованим внаслідок прикордонної угоди 1958 року.

Історичне підґрунтя: прикордонна угода 1958 року

У 1958 році уряди Польщі та тодішньої Чехословаччини уклали угоду про корекцію спільного державного кордону. Відповідно до домовленостей, Польща поступилася 1 205 гектарами своєї території, натомість отримала 837 гектарів. Таким чином, Чехословаччині фактично відійшли додаткові 368 гектарів, що поклало початок тривалому дипломатичному спору, відомому як „територіальний борг”.

Після розпаду соціалістичних режимів у обох країнах у 1990-х роках питання про компенсацію знову почало порушуватися. У 1992 році була створена спільна польсько-чеська комісія, покликана знайти вирішення цієї територіальної проблеми.

Спроби врегулювання: провалені ініціативи

Упродовж наступних десятиріч неодноразово робилися спроби досягти компромісу. У 2005 році Чеська Республіка запропонувала Польщі фінансову компенсацію за спірні гектари, однак Варшава відмовилася, наголошуючи на необхідності повернення саме земель, а не грошової компенсації.

У 2014 році чеський уряд навіть підготував перелік ділянок, які готовий був передати Польщі в рахунок погашення „територіального боргу”, проте згодом цю ініціативу відкликав. З того часу предмет суперечки фактично залишався без практичних зрушень.

Позиція Польщі: дипломатична активність

Питання знову набуло актуальності у 2022 році, коли польський депутат Ярослав Краєвський, представник правлячої партії „Право і справедливість”, звернувся до Міністерства закордонних справ з вимогою повернення спірної території.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Пьотр Вавржик підтвердив, що Варшава має на меті вирішення цього питання дипломатичним шляхом, але водночас зауважив, що переговори, ймовірно, будуть ініційовані лише після завершення парламентських виборів у Чехії, запланованих на жовтень 2025 року.

Можливості діалогу після виборів у Чехії

Польський уряд висловлює сподівання, що оновлений склад чеського парламенту дозволить відновити конструктивний діалог щодо врегулювання прикордонного спору. Водночас експерти застерігають, що з урахуванням історичного контексту та юридичних складнощів, процес домовленостей може виявитися тривалим і потребуватиме політичної волі з обох сторін.

Очікується, що через підняття цього питання після 2025 року Польща прагнутиме добитися поступок не в грошовому еквіваленті, а у формі реальної передачі земельних ділянок на користь Варшави.

Перспективи вирішення конфлікту

Хоча територіальний спір між Польщею та Чехією наразі не має нагального характеру і не становить загрози для двосторонніх відносин, його неврегульованість продовжує залишатися дратівливим чинником у дипломатичному спілкуванні. Обидві країни є членами Європейського Союзу та Шенгенської зони, що надає їм підґрунтя для вирішення подібних конфліктів у мирний спосіб з урахуванням принципів добросусідства та взаємної поваги.

Дипломатичне врегулювання, яке б задовольнило обидві сторони, могло б стати прикладом цивілізованого розв’язання складних історичних суперечок у Європі. Однак шлях до цього, очевидно, буде тривалим і залежатиме як від внутрішньополітичної ситуації в Чехії після виборів, так і від готовності польської сторони до компромісу.

Висновок

Конфлікт щодо „територіального боргу” між Польщею та Чехією є прикладом того, як історичні прикордонні домовленості можуть залишати довготривалі сліди у міждержавних відносинах. З урахуванням змін у політичному ландшафті Чехії у 2025 році, стане ясно, чи зможуть дві сусідні країни нарешті поставити крапку у десятиліттях суперечок і остаточно вирішити це історичне питання.