Міністр освіти Польщі звернулася до України з вимогою переглянути шкільні підручники з історії через трактування Волинських подій

Офіційне звернення Барбари Новацької до Оксена Лісового датоване квітнем 2025 року. Польська сторона висловила занепокоєння змістом українських підручників, де, на її думку, викладення фактів щодо подій на Волині в 1943–1947 роках спотворює історичну правду та ображає пам’ять польських жертв.

Зміст підручників викликав дипломатичний сигнал

У квітні 2025 року Міністр освіти та науки Польщі Барбара Новацька офіційно надіслала листа своєму українському колезі, міністру Оксену Лісовому, в якому висловила серйозне занепокоєння щодо змісту українських шкільних підручників з історії, зокрема щодо викладу подій на Волині в роки Другої світової війни.

«Особливо складним періодом в історії Волині, а водночас і польсько-українських відносин, був час масових злочинів проти польського населення, відомих як Волинська трагедія або Волинська різанина, скоєних Українською повстанською армією (УПА) та місцевими українцями», — наголосила Новацька у своєму повідомленні до українського міністра.

Критика змісту підручника для 10 класу

Предметом критики з польського боку став підручник «Історія України» для 10 класу, виданий у 2023 році українським видавництвом, схвалений Міністерством освіти України. Зокрема, польська сторона зауважила на розділ, у якому згадується діяльність УПА, очолюваної Романом Шухевичем, а також трактування причин ескалації польсько-українського конфлікту під час війни.

У підручнику йдеться, що «причиною погіршення польсько-українських відносин стали масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою», а далі уточнюється, що «кривава польсько-українська війна, яка забрала життя не лише солдатів, а й мирних жителів, тривала до 1947 року».

Це формулювання, на думку польської сторони, применшує масштаби трагедії, якої зазнало польське населення під час нападів УПА, та покладає провину також на поляків, «що є несправедливим і неприйнятним» — цитує фрагмент з листа польське видання Rzeczpospolita від 22 квітня 2025 року.

Вимоги Польщі: перегляд і оновлення змісту

Барбара Новацька закликала українського міністра вжити термінових заходів щодо перегляду відповідних фрагментів підручників, а також провести оцінку інших матеріалів, що використовуються в середній освіті, з метою усунення викладення, яке, на її думку, «викривляє історичну правду».

«Пропонуємо створення спільної експертної групи істориків з обох країн, яка би виробила збалансовані підходи до подачі складних моментів спільної історії в освітніх програмах», — наголосила Новацька, посилаючись на досвід співпраці в рамках польсько-української історичної комісії, яка де-факто припинила активну діяльність після 2018 року.

Позиція української сторони поки неофіційна

Станом на кінець квітня 2025 року Міністерство освіти і науки України публічно не коментувало офіційне звернення польського уряду. Проте, за інформацією джерел видання Європейська правда, питання розглядається на міжміністерському рівні, а в травні може бути проведена спільна зустріч представників академічного середовища обох сторін.

Натомість деякі українські історики та освітяни вже висловили свою оцінку ситуації. Доктор історичних наук Станіслав Кульчицький у коментарі для BBC Ukrainian зазначив: «Українські підручники перебувають під тиском необхідності зберегти національне бачення історії. Водночас ми маємо бути відкритими до чесного діалогу, особливо з нашими ключовими партнерами в Європі».

Контекст: історична пам’ять і політична чутливість

Питання трактування Волинської трагедії залишається одним із найгостріших у польсько-українських відносинах. За даними Інституту національної пам’яті Польщі, під час подій 1943–1945 років було вбито близько 100 000 поляків на території Волині та Східної Галичини. Українська сторона наголошує на багатосторонньому характері конфлікту, визнаючи жертви з обох сторін та складність тогочасної політичної ситуації.

В останні роки, особливо після повномасштабного вторгнення РФ до України у 2022 році, спостерігалося зближення українсько-польських відносин, зокрема в гуманітарній і воєнній сферах. Саме тому подібні питання історичної пам’яті особливо чутливі — можуть викликати не лише академічні дискусії, але й політичну напругу.

Очікування і подальші кроки

Польська сторона наполягає на якнайшвидшій відповіді від України та готовності до співпраці. Водночас українські освітні кола закликають до поважного і науково обґрунтованого обговорення, яке враховуватиме як історичні факти, так і національні наративи обох держав.

Питання залишається відкритим. За очікуваннями експертів з Києва та Варшави, консультації можуть відбутися упродовж травня–червня 2025 року.