Польща тимчасово звільнена від обов’язку приймати іноземних мігрантів у межах ЄС через прийом понад 2 мільйонів біженців з України

Європейська Комісія схвалила однорічне виключення Польщі з механізму релокації згідно з Міграційною угодою ЄС. Рішення обґрунтоване надзвичайним тягарем, який несе країна через прийом українських громадян після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.

Виняток для Польщі: вимушена міра на тлі масштабної підтримки українців

Європейська Комісія 15 жовтня 2025 року оголосила, що Польща буде виключена з обов’язкового механізму розміщення мігрантів відповідно до положень оновленого Міграційного пакту Європейського Союзу. Це виключення діятиме щонайменше один рік і ухвалене з огляду на той факт, що з 2022 року Польща прийняла понад 2 мільйони біженців з України, які втекли від війни, що триває після вторгнення Росії.

Про це підтвердив голова польського уряду Дональд Туск у своєму зверненні в соціальних мережах, зазначивши, що Польща «вперше за багато років отримала розуміння й підтримку з боку європейських інституцій» з приводу своєї реальної гуманітарної допомоги.

Позиція польської влади

Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі (МВСіА) в офіційній заяві повідомило, що виключення діятиме протягом одного року, однак не виключено, що його буде продовжено. Представники міністерства зауважили, що Польща «виконала й перевищила зобов’язання перед Євросоюзом» у частині солідарності та гуманітарного прийому.

«На відміну від багатьох країн, ми не лише не відмовили у допомозі, а прийняли й продовжуємо підтримувати мільйони українців — надаємо їм житло, доступ до освіти, медицини та ринку праці», — цитує видання Gazeta Wyborcza речника МВСіА Пшемислава Гронського.

Умови виключення

Згідно з уточненням представників Єврокомісії, Польща не зобов’язана у 2025 році брати участь у перерозподілі нелегальних мігрантів, які прибувають до ЄС здебільшого через Середземне море. Це не стосується українців, які продовжують отримувати тимчасовий захист відповідно до окремої директиви ЄС, що залишається чинною до березня 2026 року.

«Ми задоволені співпрацею з Польщею у сфері захисту українських громадян, і саме ці дії стали причиною нашої пропозиції зробити виключення з механізму релокації», — заявила єврокомісар з внутрішніх справ Ілва Йоганссон у Брюсселі, повідомляє Politico Europe.

Контекст: Міграційний пакт ЄС та дискусії навколо Польщі

Міграційний пакт Євросоюзу, який згідно з повідомленнями мав набрати чинності у 2024 році, зобов’язує членів ЄС брати участь у розподілі нелегальних мігрантів або сплачувати фінансові контрибуції. Закон передбачає, що країни, які не приймають біженців, мають компенсувати витрати іншим державам-членам (близько 20 000 євро за кожного неприйнятого мігранта).

Ця норма викликала гострі дебати у Варшаві, де представники політичних сил як з уряду, так і з опозиції закликали до захисту національних інтересів. Після приходу до влади нового уряду Дональда Туска наприкінці 2023 року, Варшава активізувала переговори з Брюсселем щодо врахування її «унікального навантаження» через війну в Україні.

Масштаби підтримки українців у Польщі

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на червень 2025 року в Польщі перебуває понад 1,6 мільйона українців, які користуються тимчасовим захистом. Піковий рівень був досягнутий у середині 2022 року, коли понад 2,5 мільйони осіб зареєструвалися в системі PESEL. Близько 70% з них — жінки та діти.

Польський уряд надає біженцям доступ до державної освіти, базових медпослуг, програм працевлаштування та житлових дотацій. Згідно зі звітом Міністерства сім’ї та соціальної політики, з початку 2022 року українцям у Польщі було виплачено понад 13 млрд злотих (понад 2,8 млрд євро) соціальної допомоги та субсидій.

Реакція суспільства та неурядових організацій

Багато польських НУО та експертів підтримали рішення про виключення, зазначаючи, що воно дає державі змогу зосередитися на підтримці громадян України. Утім, деякі критики вважають, що це може створити прецедент уникнення європейської солідарності іншими державами.

«Дуже важливо, щоби це виключення не призвело до ослаблення загального механізму, адже вся міграційна система ЄС наочно потребує реформ і рівномірного розподілу зобов’язань», — заявив доктор Томаш Конєчний, експерт Гельсінського фонду прав людини у Варшаві.

Перспективи на 2026 і далі

МВСіА Польщі зауважило, що якщо ситуація не зазнає кардинальних змін, виключення може бути продовжено й у 2026 році. Проте, остаточне рішення залежатиме від оцінки виконання Міграційного пакту державами-членами та подальшого розвитку ситуації в Україні.

Європейська Комісія пообіцяла здійснити моніторинг навантаження на країни «першого прийому» та за потреби переглянути інструменти солідарності. У 2025 році також тривають дискусії щодо створення більш ефективного механізму підтримки країн, що приймають біженців з зон воєнного конфлікту, зокрема з України, Сирії чи Афганістану.

Польща залишається ключовим партнером України в Європі — і в гуманітарній сфері, і в політичній

Попри складні внутрішньополітичні обставини та тиск з боку окремих політичних сил, Польща продовжує виконувати провідну роль у прийомі та допомозі українцям. Продовження цього курсу, як визнає сама Єврокомісія, потребує визнання і забезпечення додатковими ресурсами з боку ЄС.

Питання міграційної солідарності в Європі залишається складним і багатоплановим — але приклад Польщі засвідчує, що гуманітарна відповідальність може йти рука об руку з прагматичною політикою забезпечення власних ресурсів та стійкості системи.