З 2025 року уряд Польщі планує повернути жорсткі строки розгляду заяв на карти побуту — до 60 днів для тимчасового та до 90 днів для постійного або довготермінового перебування. Нововведення має набрати чинності у другій половині 2025 року й уже викликає активне обговорення серед іноземців, роботодавців і правозахисних організацій. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації зазначає, що законодавчі зміни направлені на покращення ефективності імміграційної системи країни.

Що змінюється у 2025 році?

Уряд Польщі в січні 2025 року офіційно представив проект закону про відновлення термінів розгляду заяв на карти побуту, який передбачає чіткі межі часу для адміністративних органів. Зокрема:

• Тимчасова карта побуту (дійсна до 3 років): розгляд — максимум 60 днів
• Постійна карта побуту: максимум 90 днів
• Карта довготермінового резидента ЄС: також максимум 90 днів

Найголовнішою особливістю є повернення до обов’язкових строків, які були скасовані під час пандемії COVID-19 у 2020–2021 роках. За словами представників Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, реформа покликана “відновити довіру до системи легалізації перебування та полегшити становище законних іноземних працівників”.

Причини змін

Рішення уряду Польщі викликане різким зростанням чисельності заяв на легалізацію перебування, особливо від громадян України, Білорусі, Грузії та Індії. За даними міграційного управління Польщі, протягом 2024 року було подано понад 560 тисяч заяв на різні типи карт побуту. При цьому середній час розгляду заяви в деяких воєводських управліннях перевищував 8 місяців, а окремі справи тягнулися понад рік.

Оскільки національна економіка Польщі дедалі більше залежить від іноземної робочої сили, затягування процедур створює труднощі як для працівників, так і для бізнесу. Польська спілка підприємців (ZPP) у заяві на початку 2025 року закликала уряд зробити процедуру легалізації “більш прозорою та прогнозованою”, особливо в умовах дефіциту персоналу на будівництві, у логістиці й догляду за людьми похилого віку.

Що кажуть експерти та мігранти

За словами правозахисниці Магдалени Гурської з Фонду підтримки іммігрантів у Вроцлаві:

“Ми раді поверненню законних строків, бо це зменшить правову невизначеність. Але все залежатиме від того, чи будуть дофінансовані відділи у воєводствах. Якщо ні, строки залишаться на папері”.

Олег Бойко, трудовий мігрант з України, який працює у Варшаві на будівництві, розповів журналістам:

“Я подав заяву ще в березні 2024-го — рішення досі нема. Якщо через новий закон розгляд справ справді буде в межах кількох місяців, це буде полегшенням і для мене, і для моїх роботодавців”.

Законодавче підґрунтя та часові терміни

Поточні зміни запропоновані в рамках поправок до Закону про іноземців (“Ustawa o cudzoziemcach”) та включені в порядок обговорення Сеймом з лютого 2025 року. За даними польського урядового порталу legislacja.gov.pl, очікується, що закон буде ухвалений до літа 2025 року, а набере чинності з жовтня–листопада.

Крім строків, проект передбачає ще кілька важливих змін:

• Електронізація процесу подання документів (через платформу ePUAP)
• Кадрове посилення воєводських управлінь
• Обов’язок щомісяця інформувати заявника про стан справи

Критика та побоювання

Попри загалом позитивне сприйняття, є й критичні коментарі. Головне побоювання — що навіть з новими строками фактичне навантаження на адміністративні органи не дозволить їх дотримуватись. Уряд обіцяє виділення додаткових 50 мільйонів злотих на цифровізацію та персонал, проте громадські організації сумніваються, що цього буде достатньо.

Асоціація адвокатів у Гданську в коментарі для Gazeta Prawna зазначила:

“Закон буде ефективним лише за умови збалансованого підходу: строки, кваліфікований персонал, автоматизація. Якщо цього не буде, все знову зведеться до судових скарг і безконечних апеляцій”.

Контекст: імміграція в Польщі у 2025 році

Польща у 2025 році — одна з країн ЄС із найвищими темпами трудової імміграції. За офіційними даними Статистичного управління (GUS), у Польщі легально проживає понад 1,3 мільйона іноземців, з них близько 800 тисяч — громадяни України. Уряд визнає, що без іноземної робочої сили неможливо підтримувати темпи економічного зростання, особливо у сфері охорони здоров’я, сільського господарства та промисловості.

Саме тому актуалізація адміністративних процедур стала одним із пріоритетів урядової політики у 2025 році. За словами міністра цифровізації Яцека Новінського:

“Ми прагнемо зробити Польщу відкритою, але впорядкованою країною для громадян інших держав. Ефективність міграційної системи — наша візитівка в Європі”.

Висновки

Польський уряд серйозно налаштований реформувати систему розгляду заяв на карти побуту — знову запроваджуються строки, автоматизація процедур та посилення персоналу. Це може стати ключовим позитивним кроком у боротьбі з бюрократією та підвищенні довіри до адміністративної системи. Успіх реформи залежатиме насамперед від фінансування, реалізації на місцях і готовності гарантувати реальні зміни, а не лише законодавчі ініціативи.