Навроцький запустить процес зміни Конституції Польщі: посилення президентської влади, оновлення судової системи та фіксація національної валюти

Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про формування спеціальної ради з підготовки нової Конституції на рубежі вересня-жовтня 2025 року. Основні зміни стосуватимуться перетворення чинної політичної системи на напівпрезидентську модель, реформування судової влади та гарантування збереження злотого як національної валюти.

Запуск конституційного процесу: новий політичний курс

У 2025 році президент Республіки Польща Кароль Навроцький ініціює масштабне конституційне оновлення держави. Як повідомляє офіційна інформаційна служба Канцелярії Президента Польщі, між вереснем та жовтнем буде створено спеціальну раду, що займеться розробкою нового тексту Основного Закону. Президент наголошує, що мета реформи – адаптація Конституції 1997 року до викликів сучасної геополітики та внутрішніх юридичних потреб країни.

«Польща повинна мати основний закон, який би не тільки служив символом політичного компромісу, а й був дієвим інструментом державного управління в нових реаліях», – заявив Навроцький у зверненні на початку 2025 року.

Перехід до напівпрезидентської системи: посилення ролі глави держави

Серед ключових ініціатив в межах конституційної реформи – трансформація організації влади в країні. Нинішня парламентсько-кабінетна система, за задумом Навроцького, повинна поступитися місцем напівпрезидентській моделі, близькій до так званої “канцлерської системи”, яка існує в деяких державах Західної Європи. Це означатиме суттєве розширення повноважень президента в питаннях виконавчої влади та стратегічного управління, зокрема в кадрових призначеннях, безпеці та зовнішній політиці.

Аналітики зазначають, що така зміна наближає Польщу до моделей державного управління, на приклад Франції чи Фінляндії, де президент відіграє активну роль у формуванні уряду та політичного курсу. Водночас опозиція, зокрема представники Громадянської коаліції, вже заявили про ризик концентрації влади в руках глави держави та необхідність широкого суспільного обговорення перед впровадженням таких змін.

Реформа судової влади як відповідь на системну кризу

Важливою складовою запропонованих змін стане реформа судової системи, яка впродовж останніх років перебуває в центрі внутрішньополітичних суперечок Польщі та Європейського Союзу.

Згідно з оприлюдненими пунктами реформ, нова Конституція передбачатиме оновлення положень щодо Національної ради судової влади – органу, відповідального за призначення суддів. Планується уточнення її складу, повноважень і механізмів обрання членів. Крім того, у тексті документу очікується конституційне закріплення заборони для суддів брати участь у політичній діяльності.

Правозахисники вбачають у цих кроках потенціал для посилення незалежності судової гілки влади. Водночас представники Варшавського університету вказують на необхідність максимально прозорої та неупередженої процедури напрацювання відповідних норм, аби уникнути звинувачень у порушенні принципу стримувань і противаг.

Гарантія збереження злотого та захист кордонів

На фоні полеміки в Європейському Союзі щодо подальшої інтеграції та євроінституцій, проект нової Конституції Польщі передбачає чітке конституційне закріплення польської національної валюти – злотого. За словами Пшемислава Чарнека, який разом з Бартломеєм Врублевським координує роботу над проектом, це положення покликане гарантувати економічну безпеку та гнучкість у державній монетарній політиці.

Також у проект додадуть положення щодо посилення захисту державних кордонів – в тому числі з Росією, Білоруссю та Україною. В умовах зростаючих загроз у Східній Європі, політики вважають, що безпекові питання мають зайняти центральну позицію в майбутній Конституції.

Місцеве самоврядування: стимул для регіонального розвитку

Ще одним аспектом реформи є посилення ролі місцевої влади у системі управління. Очікується, що новий Основний Закон чітко закріпить фінансову незалежність гмінних і воєводських органів, а також їхнє право впливати на освітню, культурну та інфраструктурну політику в регіонах.

Громади давно виступають за більшу участь у прийнятті рішень на національному рівні – і нова конституційна рамка створить для цього юридичні передумови. Експерти Інституту публічних справ Варшави зазначають, що така децентралізація може стати драйвером регіонального розвитку, особливо для східної частини країни.

Політичний контекст і подальші кроки

Попередні пропозиції змін Конституції планується представити під час осіннього (жовтень 2025 року) з’їзду правлячої партії «Право і справедливість». Після цього очікується запуск широкої суспільної дискусії, включаючи публічні слухання, консультації з експертами й представниками опозиційних сил.

За словами Кароля Навроцького, підготовка остаточного тексту Конституції триватиме декілька років. Президент ставить завдання завершити процес до 2030 року, заклавши фундамент національної єдності та правової стабільності.

Міжнародна реакція та оцінки

Офіційна ініціатива реформи вже викликала інтерес серед міжнародних партнерів Польщі. Представники Єврокомісії заявили про готовність уважно вивчати зміни, особливо в частині реформування судочинства та збереження демократичної системи противаг. Генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич закликала польську владу до діалогу з громадянським суспільством.

Водночас міжнародні політологи звертають увагу на те, що будь-які зміни в основному законі мають відбуватись з дотриманням норм міжнародного права та повагою до принципів правової держави.

Висновок

Оголошений Каролем Навроцьким конституційний курс знаменує собою наймасштабніше оновлення польського політико-правового ландшафту за останні десятиліття. Якщо реформи будуть втілені успішно та з належним суспільним консенсусом, Польща отримає Основний Закон, який відповідатиме викликам 2020-х років і зміцнить демократичний розвиток країни.