У 2025 році польський уряд схвалив законопроєкт, що суттєво посилює вимоги до отримання громадянства. Згідно з новими правилами, кандидати повинні мати безперервне проживання щонайменше 10 років, володіти польською мовою на рівні C1 та не мати жодних судимостей. Ці зміни, які ініціював уряд коаліції під керівництвом PiS, спричинили широку дискусію у польському суспільстві та серед іммігрантів.

Нові умови: що саме змінилося

У січні 2025 року Сейм Польщі ухвалив законопроєкт, поданий партією «Право і справедливість» (PiS), яким були змінені умови надання польського громадянства. Одним із основних нововведень стало подовження мінімального періоду легального безперервного проживання на території Польщі з 3–5 років (залежно від статусу заявника) до щонайменше 10 років. Це стосується як осіб, що проживають на підставі посвідки на проживання, так і тих, хто має статус біженця.

Іншими важливими змінами стали:

• Обов’язкове документальне підтвердження володіння польською мовою на рівні не нижчому від C1 (раніше – B1)
• Повна відсутність судимостей за весь час проживання в Польщі
• Наявність стабільного джерела доходу та активна сплата податків щонайменше протягом п’яти останніх років
• Підвищені вимоги до інтеграції в польське суспільство — включаючи участь у громадських ініціативах та позитивне рішення відповідної воєводської комісії

За словами міністра внутрішніх справ Маріуша Каминського, мета реформи — «посилити значення польського паспорта» та «гарантувати, що громадянство здобувають лише ті, хто глибоко інтегровані в польське суспільство та поділяють його цінності».

Статистика: менше заяв, більше відмов

За даними Статистичного управління Польщі (GUS), у першому кварталі 2025 року кількість поданих заяв на отримання громадянства зменшилась на 42% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. У 2024 році було подано близько 27 000 заяв, тоді як у січні–березні 2025-го — лише 15 600. Паралельно з цим, рівень відмов зріс до 38%, що вдвічі більше, ніж середній рівень відмов у 2023–2024 роках.

«Ми бачимо системне скорочення доступу до громадянства, особливо для представників країн Центральної Азії та Близького Сходу. Українці залишаються основними претендентами, але і для них умови значно посилилися», — відзначає Анна Доманська, експертка з міграційного права Варшавського університету.

Як зміни впливають на українських іммігрантів

Для українців, які становлять найбільшу частину іноземців у Польщі (понад 1,1 млн осіб станом на квітень 2025 року), нові вимоги означають серйозну перебудову планів. Значна кількість з них прибула після початку повномасштабної війни у 2022 році, тож ще не мають необхідного десятирічного строку проживання й поки не можуть подаватися відповідно до нових правил.

Оксана Яремчук, 34-річна лікарка з Харкова, яка працює у Лодзі з 2022 року, зазначає:

“Я вже здала іспит на польську мову рівня B1 і мала надію подаватися у 2025 році. Тепер доведеться чекати до 2032-го — ще сім років! Це дуже демотивує.”

Організації української діаспори звернулися до польської влади з відкритим листом, у якому просять зробити виключення для біженців, які втекли від війни, але наразі офіційної відповіді уряд не надав.

Критика з боку опозиції та правозахисників

Опозиційні партії, зокрема «Громадянська коаліція» (Koalicja Obywatelska), заявили про порушення принципів недискримінації та ризик маргіналізації великої кількості іноземців, які активно працюють і платять податки в Польщі. Правозахисна організація «Helsinki Foundation for Human Rights» назвала закон «дискримінаційним» та пригрозила зверненням до Конституційного трибуналу.

«Формально Польща має право встановлювати свої умови для надання громадянства, але реформи не повинні перетворюватися в інструмент соціального відторгнення», — коментує Яцек Куронь, юрист з питань прав людини у Вроцлаві.

Аргументи уряду: безпека, ідентичність, інтеграція

Прихильники реформи вважають її необхідною відповіддю на масову міграцію останніх років та глобальні загрози безпеці. За словами речника уряду Петра Мюллера, «Польща залишається відкритою, але водночас мусить захищати власну правову систему та національні інтереси». Чиновники також наголошують на ризиках радикалізації, уникнення податків та «фіктивної інтеграції».

Ці тези, однак, критикуються як такі, що «стигматизують мігрантів без справжніх доказів», що викликає зростаюче занепокоєння в експертному середовищі та міжнародних структурах з прав людини.

Чого очікувати далі

Згідно з офіційною позицією МВС Польщі, найближчим часом держава не планує змінювати чи пом’якшувати нові вимоги. Водночас Європейська комісія вже розпочала правовий моніторинг нових положень на предмет відповідності принципам ЄС. Очікується, що перші результати дослідження будуть оприлюднені у другій половині 2025 року.

Тим часом іммігранти, у тому числі українці, почали активніше вивчати альтернативні шляхи легалізації свого статусу — зокрема, через роботу, навчання або шлюб з громадянами ЄС. Юридичні фірми фіксують зростання запитів на консультації щодо подвійного громадянства та натуралізації в інших країнах Шенгенської зони.

Висновки

Ужесточення правил отримання польського громадянства у 2025 році стало однією з найгучніших імміграційних реформ у Європі цього року. Законодавчі зміни суттєво ускладнили шлях до польського паспорта для тисяч іноземців, особливо представників нових хвиль трудової та воєнної міграції. Поки уряд наполягає на своїй політиці, суспільна і міжнародна дискусія лише набирає обертів — що свідчить про необхідність подальшої оцінки балансу між національними інтересами та правами людини в сучасній Європі.