Вето президента Польщі на продовження допомоги українцям викликало політичний резонанс і загрозу протестів

Президент Польщі Кароль Навроцький 18 червня 2025 року наклав вето на законопроєкт, який мав продовжити фінансову та соціальну підтримку для громадян України до березня 2026 року. Це рішення вже спричинило хвилю критики в парламенті та серед громадських організацій і може стати тригером масштабних протестів.

Відмова від допомоги: основні положення та наслідки

Закон, який було ухвалено Сеймом у травні 2025 року та підтримано Сенатом, передбачав продовження пільг для українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. У документі йшлося, зокрема, про фінансову підтримку для дітей, доступ до безоплатної медичної допомоги, а також спрощені процедурні умови для проживання та працевлаштування.

Офіс президента оголосив, що Кароль Навроцький заблокував закон «з метою захисту фіскальної стабільності та суспільного балансу». Проте політики з центристських та лівих сил звинуватили главу держави у популізмі, який підіграє ультраправим силам напередодні місцевих виборів у листопаді 2025 року.

Соціальний контекст: українці у Польщі та зміна суспільного настрою

Станом на червень 2025 року у Польщі офіційно перебуває близько 1 мільйона людей з України, з яких понад 70 % працюють і сплачують податки. У 2022 році рівень підтримки українців серед польських громадян сягав 94 %, але до кінця 2024-го він знизився до 57 %, згідно з дослідженням польського Центру дослідження думки громадянської думки (CBOS).

Як пояснює соціолог Адам Шиманьський з Університету Варшави, «відчутна втома і поступовий спад симпатії — це загальні закономірності для країн, що приймають великий потік біженців. Але саме політичні акти, як це вето, поглиблюють соціальну поляризацію».

Представники української громади також висловили занепокоєння. За словами Олени Снісар, координаторки організації «Єдність», яка займається допомогою біженцям у Кракові, «це перший раз за весь період війни, коли ми не впевнені, що буде завтра — державна підтримка була ключовим елементом інтеграції наших людей».

Реакція уряду та подальші кроки

Міністр соціальної політики Польщі Катажина Клімек заявила у Сеймі 20 червня, що уряд до 30 вересня підготує нову редакцію закону, аби «усунути правовий вакуум» і легітимно продовжити підтримку для українців. За її словами, робота над новими положеннями вже почалася за участі представників міжнародних партнерів, таких як Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Проте експерти наголошують, що навіть короткострокова правова невизначеність може мати негативні наслідки. «Будь-яка перерва між дією законів створює ситуацію, в якій частина українців автоматично втрачає доступ до офіційної медичної послуги чи виплат, а це лише підсилює соціальну напругу», — зазначає проф. Анна Вишнівська, юристка з Польської Академії Наук.

Можливі протести та політична напруга

Вже 22 червня кілька громадських організацій оголосили про наміри провести акції протесту у Варшаві та Гданську проти вето президента. За інформацією порталу TVN24, низка польських НУО, як-от «Fundacja Ocalenie» і «Polska dla Wszystkich», приєднаються до демонстрацій на знак солідарності з українцями.

Опозиційні політики також активно використовують ситуацію у політичному дискурсі. Лідер партії «Люди солідарності» Ян Сікорський у своєму виступі в Сеймі 21 червня заявив: «Європейська Польща не може дозволити собі повернення до відокремлення і ксенофобії. Ми повинні підтвердити свою відданість людським цінностям — особливо зараз, коли війна не скінчилася».

При цьому ультраправий рух “Польща понад усе”, що зростає в популярності, підтримав рішення Навроцького, організовуючи інформаційну кампанію в соцмережах із гаслами про «справедливий баланс між власними потребами і допомогою іноземцям».

Міжнародна реакція та висновки

Представники дипломатичних установ України наразі утримуються від публічної критики рішення польського президента, обмежившись заявами про необхідність «взаєморозуміння та стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою». У МЗС України зазначили, що наразі ведеться консультаційний діалог із польськими урядовцями щодо нової редакції законодавства.

Водночас Єврокомісія наголосила, що захист прав осіб, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, залишається пріоритетом. Представник Генерального директорату з міграції Денніс Ахнер повідомив 21 червня, що Брюссель очікує від Польщі «дотримання своїх юридичних зобов’язань до завершення терміну тимчасового захисту — тобто до 4 березня 2026 року».

Перспективи: що далі?

Найближчі тижні стануть вирішальними для польського уряду: йому належить або розрядити соціальну напругу через нове законодавче рішення, або зіткнутися зі зростаючим тиском як з боку міжнародного співтовариства, так і польського електорату, котрий усе частіше опиняється перед вибором між гуманністю й економічним прагматизмом.

Для українців у Польщі, які досі відіграють активну роль у трудовій, освітній та соціальній сферах, питання визначеності та стабільності юридичного статусу є життєво важливим. Як показує ситуація, ця тема залишатиметься у фокусі польської політики щонайменше до кінця 2025 року.