За даними Європейського агентства з навколишнього середовища (EEA), у 2025 році Польща знову опинилася серед трьох найбільш забруднених країн Європи за рівнем смогу. У таких містах, як Краків, Жешув та Катовіце, концентрація шкідливих частинок PM2.5 і PM10 перевищує допустимі межі у понад два рази. Експерти пов’язують це з високим рівнем використання вугілля в опаленні та слабкими екологічними стандартами.

Смог над Польщею: нові дані 2025 року

У березні 2025 року Європейське агентство з навколишнього середовища оприлюднило щорічну доповідь щодо якості повітря в країнах-членах ЄС. Польща посіла третє місце серед найзабрудненіших країн континенту, поступившись лише Чехії та Боснії і Герцеговині. У низці регіонів рівень концентрації дрібнодисперсного пилу PM2.5 перевищив рекомендовані показники Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) майже втричі.

Найгіршими визнані міста Сілезького воєводства – особливо Катовіце, Глівіце та Жешув, де у пікові зимові періоди показники забруднення повітря доходять до 80 мкг/м³ при рекомендованій нормі ВООЗ у 15 мкг/м³. Жителі цих міст протягом багатьох днів змушені вдихати токсичне повітря, насичене не лише твердими частинками, а й оксидами азоту та діоксидом сірки.

Причини: опалення вугіллям і “низька емісія”

Основною причиною так званого “чорного неба” над польськими містами залишається використання твердого палива — передусім вугілля — у приватних домогосподарствах. Незважаючи на запущену урядом програму “Чисте повітря” (Czyste Powietrze), яка з 2018 року заохочує заміну старих твердопаливних котлів, на 2025 рік у країні досі експлуатується понад 2,5 мільйона таких котлів.

Так звана “низька емісія” — викиди на висоті до 40 м із димоходів приватних будинків — найбільше забруднює міське повітря. Крім того, багато мешканців, особливо в менших селищах, палять вугіллям низької якості або навіть сміттям, попри введені штрафи.

Коментар експерта

Професорка Агнєшка Рембєцка з Інституту екології Вроцлавського університету зазначає:

“Ключовою проблемою є не лише тип пального, а й рівень обізнаності людей. Чимало мешканців продовжують використовувати вугілля через економічні міркування. Альтернативи, як-от теплові насоси чи системи централізованого опалення, є поки що занадто дорогими або недоступними в менш розвинутих регіонах.”

Здоров’я під ударом

За даними польського Національного інституту громадського здоров’я (Narodowy Instytut Zdrowia Publicznego), забруднення повітря щороку призводить до передчасної смерті щонайменше 40 000 громадян. Зокрема зростає кількість діагнозів хронічного бронхіту, бронхіальної астми та серцево-судинних захворювань.

У 2025 році в Польщі зафіксовано найвищий за останнє десятиліття рівень госпіталізації дітей до 5 років із респіраторними інфекціями, що напряму пов’язують із смогом у зимові місяці. Медична асоціація Польщі закликає уряд прискорити модернізацію опалювальної інфраструктури, зокрема у школах та медичних закладах, де ситуація часто є критичною.

Що робить уряд?

У 2025 році Міністерство клімату та охорони навколишнього середовища Польщі анонсувало нові зміни у програмі “Чисте повітря” — зокрема, збільшення субсидій на встановлення теплових насосів та електричного опалення. Також заявлено про розширення повноважень місцевих урядів у впровадженні “антисмогових” резолюцій.

На сьогодні у 14 воєводствах діють правила, які обмежують використання старих типів котлів. Проте власники старих систем опалення мають час для їхньої заміни лише до кінця 2026 року, що, на думку експертів, є занадто довгим терміном із огляду на кризову ситуацію.

Приклад Кракова

У місті Кракові, де ще 10 років тому фіксували одні з найгірших показників у Польщі, заборона на твердопаливні котли та дотації на екологічне опалення дали позитивні результати. У 2025 році середньорічний показник PM2.5 там склав 22 мкг/м³ — удвічі менше, ніж у середньому по країні.

Голос громади: що думають поляки

Протягом зимових місяців 2025 року в Сілезії відбулися численні демонстрації, організовані громадськими ініціативами, як-от “Polski Alarm Smogowy”. Люди закликають владу визнати проблему смогу загальнонаціональною катастрофою й упровадити більш жорсткі стандарти.

Марта Ковальська, активістка з Жешува: “Ми не хочемо дихати отрутою. Це стосується кожного — дітей у школах, хворих у лікарнях, літніх людей. Якщо уряд не буде діяти активніше, ситуація стане ще гіршою.”

Висновок

Польща у 2025 році перебуває на небезпечному перехресті між екологічними викликами та соціально-економічною реальністю. Смог продовжує загрожувати здоров’ю мільйонів людей, особливо в південних та центральних регіонах. Хоча є позитивні приклади локальних реформ і зростає усвідомлення проблеми серед громадськості, питання якості повітря потребує швидких, рішучих і комплексних дій на національному рівні. Без цього Польща ризикує й надалі очолювати антирейтинг найзабрудненіших країн Європи.