До 2100 року населення Польщі може скоротитися до 19 мільйонів: країна переживає глибоку демографічну кризу

Згідно з останніми прогнозами Головного статистичного управління Польщі та Організації Об’єднаних Націй, країна стрімко втрачає населення: до 2060 року воно може зменшитися до 30,9 мільйона осіб, а до 2100 — до 19 мільйонів. Демографи попереджають про швидке старіння суспільства та загрозу депопуляції без активнішої міграційної політики й адаптації до нових соціальних реалій.

Скорочення з високим ризиком: офіційні оцінки

Польща сьогодні перебуває у «фазі глибокої демографічної кризи», як це називає Головне статистичне управління (GUS). Упродовж наступних 35 років чисельність населення країни зменшиться майже на 7 мільйонів осіб, а вже до 2100 року цей показник може досягти приблизно 19 мільйонів. Такий прогноз оприлюднила Організація Об’єднаних Націй у своїй доповіді World Population Prospects 2024.

У травні 2025 року представник GUS підтвердив, що у 2024 році Польща втратила понад 120 тисяч осіб через природне скорочення — різницю між кількістю смертей та народжень. На додачу, понад 2 мільйони поляків перебувають за кордоном, хоча формально зареєстровані в Польщі.

Проблема невидимої статистики: трудова міграція та мігранти

Професор Пйотр Шукальський з Лодзького університету зазначає, що точна чисельність населення невідома навіть статистичним органам: «У Польщі перебуває щонайменше 2–3 мільйони іммігрантів, але більшість із них офіційно не фіксується у реєстрах. Реальну демографічну картину формувати складно без чітких даних».

Станом на 2025 рік найбільшу частку серед іноземців у Польщі становлять громадяни України — понад 960 тисяч осіб мають дійсну карту побиту чи дозвіл на тимчасове проживання. Проте дослідники вказують, що реальна кількість осіб із тимчасовим перебуванням чи у процесі легалізації може бути значно більшою. Одночасно міграційна привабливість Польщі зростає завдяки високому рівню безпеки, доступності медичних послуг та безкоштовній освіті для дітей.

Народжуваність — історичний мінімум

Одна з найсерйозніших демографічних проблем — катастрофічно низький рівень народжуваності. У 2024 році коефіцієнт народжуваності у Польщі становив 1,1 дитини на одну жінку — один із найнижчих показників у Євросоюзі. Для стабільного заміщення поколінь необхідний рівень щонайменше 2,1.

Серед причин зниження професор Шукальський називає зміну ціннісних орієнтирів: «Молодь — особливо Покоління Z — усе частіше відкладає або повністю відмовляється від створення сім’ї. Для них кар’єра, особисте самовираження і фінансова стабільність важливіші, ніж батьківство».

За даними дослідження Лабораторії досліджень молоді (Youth Research Lab) при Університеті ім. Адама Міцкевича у Познані, опублікованого у лютому 2025 року, понад 42% осіб віком від 20 до 29 років не мають планів народжувати дітей найближчим десятиліттям.

Географія демографічного спаду

Особливо гострою проблема є у малих містах та сільських районах. За останні 25 років щонайменше у 18 повітах населення скоротилося на понад 20%. У таких містах, як Битом на Сілезії та Краснистав у Люблінському воєводстві, скорочення наближається до 30%.

Це впливає як на трудові ринки, так і на доступ до інфраструктури. Деякі школи та лікарні змушені закриватися через брак населення, а місцева влада шукає способи реорганізації муніципальних послуг. Сільські ґміни часто втрачають податкову базу й не можуть сплатити утримання доріг, шкіл і служб.

Як реагує уряд і що роблять інші країни

У 2025 році польський уряд провів низку громадських консультацій щодо оновлення Стратегії демографічної безпеки. Зокрема, йдеться про розширення доступу до дитячих садків, фінансові стимули для батьківства (як-от програма 800+), а також підтримку житлових кредитів для молодих сімей. Але ефект поки що незначний.

Професор Шукальський радить переймати досвід західноєвропейських країн, таких як Німеччина та Франція, які адаптують міську інфраструктуру до меншого населення, а також активно залучають імміграцію як компенсаторний ресурс. «Польща повинна вирішити: або вона стає відкритішою до мігрантів, або стоїть перед обличчям незворотної демографічної деградації», — стверджує науковець.

Перспективи і ризики до кінця століття

Якщо нинішні тенденції збережуться, до 2100 року населення Польщі може опуститися нижче 19 мільйонів, з них понад половина становитимуть особи віком понад 60 років. Таке зрушення вікової структури створює безпрецедентне навантаження на систему охорони здоров’я, соціального захисту, пенсійне забезпечення та ринки праці.

У червні 2025 року польський Фонд розвитку оприлюднив доповідь, у якій зазначається, що без кардинальних змін у політиці народжуваності й імміграції, рівень економічного зростання Польщі може суттєво сповільнитися вже до 2035 року.

Висновок

Польща втрачає своє населення швидше, ніж більшість країн ЄС, і зіштовхується з викликами, які потребують негайної відповіді на державному рівні. Активна імміграційна політика, переосмислення соціальних інституцій та адаптація інфраструктури — ключові напрямки, які можуть вплинути на демографічне майбутнє країни. До 2100 року від масштабу цих зусиль залежатиме, чи буде Польща країною з достатніми людськими ресурсами для забезпечення сталого розвитку.