Польща змінює правила: допомога українцям у рамках програми 800+ надаватиметься тільки працюючим

17 вересня 2025 року Сенат Польщі ухвалив оновлену версію законопроєкту про допомогу громадянам України без жодних поправок. Згідно з новим підходом, біженці, які не працюють, поступово втрачатимуть частину державної підтримки. Президент Кароль Навроцький, який раніше ветував попередній варіант, ймовірно підпише документ.

Уряд та президент — на одній позиції щодо обмеження допомоги

Станом на вересень 2025 року польська влада демонструє єдину позицію щодо майбутнього системної допомоги громадянам України, які рятуються від наслідків повномасштабної війни. Президент Кароль Навроцький, який у серпні 2025 року наклав вето на попередній законопроєкт, висловив принципову позицію — державні соціальні програми, такі як 800+, мають призначатися виключно для тих українців, хто легально працює та проживає у Польщі.

17 вересня Сенат ухвалив нову редакцію так званого українського спецзакону, цілком узгоджену з баченням президента. Так, документ передбачає суворішу перевірку фактичного місця перебування одержувача виплат у Польщі та зміни у статусі біженців.

Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Мацей Дущик заявив у коментарі польським ЗМІ: «Ми погоджуємося з президентом, що допомога біженцям війни з України має бути поступово скасована. Це необхідно для уникнення зловживань у системі соціального забезпечення».

Хто втрачає право на допомогу 800+ і як працюватиме нова система

Згідно з новою редакцією закону, щомісячні виплати за програмою 800+ українцям, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом, надаватимуться тільки за умови офіційного працевлаштування. Відповідну інформацію фіксуватимуть та перевірятимуть дві установи: Фонд соціального страхування (ZUS) та Прикордонна служба.

Одержувач має не тільки працювати офіційно, а й фактично проживати на території Польщі. Такий підхід має на меті обмежити явище фіктивної присутності та «соціального туризму», коли особи оформлюють допомогу, не перебуваючи у країні або не маючи наміру інтегруватися у польське суспільство.

Як зазначають у міністерствах, що брали участь у підготовці законодавчих змін (Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики, МОЗ і МВСіА), головний акцент зроблено на прозорості, ефективності та справедливості витрати коштів польських платників податків. Проєкт підтримали ключові фракції у Сеймі, а голосування в Сенаті пройшло без внесення будь-яких поправок.

Обмеження в медичному обслуговуванні для українців

Ще одним суттєвим елементом нової редакції закону стали зміни у доступі до медичних послуг для громадян України. Відтепер спектр безкоштовних медичних послуг буде обмежений — з метою запобігання т.зв. «медичному туризму». Уряд пояснює, що це потрібно для того, щоб контролювати витрати на охорону здоров’я та убезпечити її від перевантаження, на яке скаржаться польські лікарні та амбулаторії.

За словами Мацея Дущика, «цей крок дозволить зберегти доступ поляків до належного рівня медичного обслуговування та стримуватиме зростання витрат, пов’язаних із наданням послуг іноземцям».

Що зміниться для біженців зі статусом тимчасового захисту

Один із ключових пунктів нового законодавства — поступовий перехід українських біженців зі статусу особи під тимчасовим захистом до статусу особи з дозволом на тимчасове проживання. Така зміна означає втрату права на більшість безоплатних пільг, передбачених спецзаконом від березня 2022 року, що був ухвалений після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Як пояснив міністр соціальної політики Агнєшка Щурек-Желазко у заяві 18 вересня, «ми заохочуємо українців інтегруватися через офіційну зайнятість та участь в економіці нашої країни, замість утримання виключно за рахунок державної допомоги».

Реакція громадськості та експертна оцінка

Згідно з репортажем телеканалу TVN24, низка польських правозахисних організацій закликала уряд уникати надто різкого згортання підтримки без належного перехідного періоду. Зокрема, Фонд Стефана Батория підтримує прив’язку соціальних виплат до фактичного місця проживання та працевлаштування, однак наполягає на наданні доступу до мінімального пакету послуг для найбільш уразливих категорій — дітей, людей з інвалідністю та престарілих.

Експерти Інституту міжнародної політики у Варшаві також звертають увагу, що Польща все ще є країною з найбільшою кількістю українських біженців у ЄС — понад 950 000 осіб станом на серпень 2025 року, згідно з даними Єврокомісії. У зв’язку з цим як польська, так і європейська політика має базуватись не лише на національних бюджетах, а й на ефективному використанні європейського механізму солідарності.

Чого очікувати далі: підпис, вето або Конституційний трибунал

Після ухвалення Сенатом остаточне рішення щодо вступу закону в силу залишається за президентом. За Конституцією Польщі, Кароль Навроцький має 21 день для його підписання або інших дій — вето чи направлення до Конституційного трибуналу.

Однак, як повідомляють джерела, близькі до адміністрації глави держави, його основні заперечення до законопроєкту враховано, і повернення закону на доопрацювання наразі малоймовірне. Вірогідніше — підписання документа до початку жовтня 2025 року, що дозволить уряду розпочати верифікацію виплат уже з листопада.

Висновок

У 2025 році польська влада демонструє чіткий курс на реформування механізмів підтримки українських біженців на користь ефективнішої інтеграції, а не довготривалого соціального утримання. Нові правила мають забезпечити баланс між гуманітарною допомогою та можливостями державного бюджету, а також підтримати соціальну стабільність у багатонаціональному польському суспільстві.