Понад 64% поляків вважають, що їхня допомога Україні недостатньо цінується

Більшість поляків переконані, що роль їхньої країни в підтримці України після повномасштабного вторгнення Росії недооцінюється, як Києвом, так і світовою спільнотою. За даними опитування SW Research, 64,4% громадян Польщі відчувають, що їхня солідарність та фінансова, воєнна і гуманітарна допомога залишаються невизнаними на належному рівні.

Результати соціологічного опитування: критична оцінка суспільства

Згідно з опитуванням, проведеним у лютому 2025 року дослідницьким центром SW Research для щоденної газети Rzeczpospolita, 64,4% респондентів погодились із твердженням, що допомога Польщі недостатньо цінується ні міжнародною спільнотою, ні Україною. Протилежної думки дотримуються лише 15,6%, а 20% не змогли визначитися з відповіддю.

Найбільш критично налаштовані були чоловіки (68%), особи віком від 35 до 49 років (близько 70%) та мешканці сільської місцевості (68%). Також невдоволення висловлювали респонденти із доходами понад 7000 злотих на місяць — у цій групі рівень підтримки тези перевищив середній по країні показник.

Масштаб допомоги: цифри, які формують очікування

Згідно з інформацією, оприлюдненою Міністерством закордонних справ Польщі, станом на лютий 2025 року країна спрямувала на підтримку України ресурси в обсязі 4,91% свого ВВП. Із них 0,71% становить безпосередня військова та гуманітарна допомога, а 4,2% — витрати, пов’язані з підтримкою понад 1,5 мільйона українських біженців.

Цей рівень допомоги перевищує аналогічні показники західних союзників України. Наприклад, згідно з останнім звітом Кільського інституту світової економіки (Kiel Institute for the World Economy), США витратили менше 0,4% ВВП, Велика Британія — 0,5%, а Франція — близько 0,2%.

Воєнна та гуманітарна підтримка з боку Польщі

Між 2022 та 2024 роками Польща надала Україні широкий спектр військової техніки: 318 танків (включно з модернізованими Т-72), 536 бойових машин (зокрема БМП-1), 136 артилерійських установок (у тому числі самохідні гармати Krab), десятки летальних апаратів, включно з МіГ-29, а також гелікоптери, боєприпаси, паливо, медикаменти та інше спорядження.

Крім того, понад 25 тисяч українських військових пройшли навчальні курси на території Польщі — від базової підготовки до спеціалізованих програм у межах європейської місії EUMAM Ukraine на базах у Познані, Жешуві й Кракові.

У гуманітарному вимірі Польща надала 11 000 тонн продуктів харчування, понад 70 000 м³ пального та кілька тисяч житлових контейнерів. Станом на січень 2025 року в країні офіційно зареєстровані понад 960 тисяч українських біженців, з яких майже половина — жінки та діти.

Допомога продовжується, але з новими викликами

Наприкінці 2024 року уряд Польщі передав 46-й пакет допомоги на суму близько 230 мільйонів євро. У тому ж місяці Київ отримав додаткові партії протитанкових засобів, бронежилетів і генераторів. На лютий 2025 року готується новий, 47-й пакет, повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косьняк-Камиш під час пресконференції у Варшаві 31 січня.

Однак формат допомоги поступово еволюціонує. З 1 листопада 2024 року уряд Польщі скасував загальнонаціональну програму безкоштовного проживання і харчування для українських біженців. Відтепер допомога надається адресно та вибірково — за рішенням губернаторів воєводств. Це рішення зустріло як підтримку, так і критику всередині держави.

Реакція України та міжнародної спільноти

Міністерство закордонних справ України неодноразово дякувало Польщі за підтримку, зокрема під час візиту міністра Дмитра Кулеби до Варшави в грудні 2024 року. Президент України Володимир Зеленський у своїй новорічній промові 31 грудня 2024 року окремо згадав Польщу серед ключових партнерів, наголосивши на “приємстві й братстві, яке підтримує Україну в найважчі часи”.

Попри це, аналіз експертів свідчить, що символічна вдячність та комунікація Україною допомоги країн-партнерів часом залишає бажати кращого. Політологиня Агнєшка Легутко із Варшавського університету в коментарі для Polskie Radio зазначила: “Польські виборці не бачать системної кампанії від української сторони, яка б демонструвала вдячність, наприклад, у вигляді спільних проєктів, пам’ятних знаків чи медійної присутності. Це створює відчуття недооціненості в польському суспільстві.”

Висновок

Незважаючи на продовження системної допомоги Україні та дипломатичні зусилля, зростаюче розчарування серед значної частини польського населення свідчить про необхідність глибшого діалогу й роботи над міждержавною комунікацією. Ефективніше визнання внеску Польщі — не тільки в офіційних зверненнях, але й у громадському просторі — може зміцнити союзницькі відносини, які залишаються критично важливими для України в умовах воєнного протистояння.