Польща увійшла до десятки країн ЄС з найбільшою кількістю відпрацьованих годин

За даними Євростату станом на другий квартал 2025 року, 12,4% працівників у Польщі працюють понад 45 годин на тиждень. Це ставить країну на дев’яте місце серед усіх держав-членів ЄС за обсягами робочого навантаження.

Понад 12% поляків працюють понаднормово на регулярній основі

Згідно з останніми даними Євростату, опублікованими в червні 2025 року, Польща посіла дев’яте місце серед країн Європейського Союзу за кількістю працівників, які щотижня працюють понад 45 годин. Частка таких працівників становить 12,4% серед польського трудового населення віком від 20 до 64 років. Для порівняння, середній показник по ЄС становить 10,8%.

Це означає, що понад один із десяти працюючих поляків регулярно проводить на роботі мінімум 9 годин на день упродовж 5 робочих днів, або навіть більше, якщо врахувати часту зайнятість на вихідних.

Греція очолює рейтинг, Болгарія — найнижчий показник

У топі рейтингу лідирує Греція: тут 20,9% працівників мають робочий графік, який перевищує 45 годин на тиждень. Далі йдуть Кіпр (16,6%) та Мальта (14,6%). Як повідомляє RMF FM з посиланням на статистику ЄС, Польща займає дев’яту позицію з показником 12,4%, що на 1,6 пунктів вище за середній європейський рівень.

Натомість найменша частка працівників, які виконують надурочну роботу, зафіксована в Болгарії — лише 2,5%. У Латвії цей показник становить 4,1%, а в Румунії — 5,9%.

Основна частка працівників належить до групи з 20–44 годинами на тиждень

Попри вищезгадані показники надурочного навантаження, більшість працівників у Європейському Союзі працюють у межах стандартного графіку — від 20 до 44 годин на тиждень. Згідно з даними Євростату, таких — 72,3% усього працездатного населення.

Економічні фактори, що впливають на тривалість праці

Експерти пов’язують високий рівень робочої зайнятості в Польщі з кількома соціально-економічними факторами. За словами економіста Єжи Якубика з Варшавського університету, один з основних чинників — це невисокий рівень середньої погодинної ставки у Польщі порівняно з західноєвропейськими країнами:

«Низька погодинна оплата змушує багатьох поляків працювати більше годин, аби забезпечити нормальний рівень доходів для своїх родин», — коментує Якубик у розмові з Gazeta Wyborcza (2025).

Крім того, в Польщі зберігається висока частка зайнятості в секторах, де відпрацьовані години зазвичай перевищують норматив — у будівництві, транспорті, торгівлі та сільському господарстві.

Психологічні та соціальні наслідки довготривалої праці

Згідно з даними ініціативи «OECD Better Life» за січень 2025 року, країни з високими показниками понаднормових годин також частіше фіксують підвищений рівень трудового вигорання, психоемоційного виснаження та скорочений вільний час для особистого життя.

На думку соціолога Агнєшки Врублевської, з Центру досліджень праці у Познані:

«Надмірна тривалість робочого дня шкодить не лише фізичному здоров’ю. Вона також обмежує час спілкування з родиною, доступ до культурного дозвілля та знижує загальну якість життя», — зазначає Врублевська в репортажі TVN24 (травень 2025 року).

Виклики та перспективи: чи можливе зменшення робочого навантаження?

З урахуванням нових трендів на ринку праці, низка країн ЄС поступово впроваджує ініціативи щодо скорочення робочого тижня. Так, у червні 2025 року низка пілотних компаній у Німеччині, Ірландії та Іспанії стартували з проєктами 4-денного робочого тижня без зменшення зарплат. У Польщі подібні ініціативи обговорюються, проте наразі відсутні на рівні державної політики.

Законодавчо максимальна тривалість робочого тижня у Польщі визначена у Трудовому кодексі як 40 годин з можливістю 8-годинного надурочного часу, але фактична практика демонструє інші тенденції.

Висновки

У 2025 році Польща залишається серед країн ЄС з найвищими обсягами робочого навантаження, з понад 12% працюючих, які проводять на роботі принаймні 45 годин на тиждень. Хоча така зайнятість часто є вимушеною через економічні обставини, її соціальні наслідки вимагають ширшого обговорення на національному та європейському рівнях. У контексті зростаючої уваги до ментального здоров’я та балансу «робота — життя», питання тривалості робочого тижня стає особливо актуальним для політичного та громадського порядку денного.