У Свіноуйсьці польська поліція застосувала сльозогінний газ проти «громадських патрулів», які охороняли кордон

25 червня 2025 року у Любешині з’явилися перші добровольчі патрулі, що мали на меті перешкодити поверненню біженців із Німеччини до Польщі. 27 червня у Свіноуйсьці поліція розігнала патруль, застосувавши сльозогінний газ після зіткнення з демонстрантами.

Спонтанні патрулі на західному кордоні

У червні 2025 року на західному кордоні Польщі — зокрема у Західнопоморському та Любуському воєводствах — виник новий сплеск громадського неспокою, пов’язаний із поверненням мігрантів із Німеччини відповідно до Європейських правил. Це спричинило створення так званих «громадських патрулів» — груп осіб, які самоорганізувалися через соціальні мережі для «захисту польського кордону».

Перший добровольчий патруль з’явився 25 червня біля прикордонного переходу Любешин-Лінкен, за 10 км від Щецина. Наступні заходи відбулися у Свіноуйсьці 26 червня, а 28 червня — знову в Любешині. Ці акції учасники пояснюють необхідністю зупинити практику повернення мігрантів з території Німеччини у Польщу, що, за їх твердженням, є результатом, так званої «підсадки біженців».

Конфлікт у Свіноуйсьці: втручання поліції

Під час протесту 27 червня у Свіноуйсьці відбулося різке загострення ситуації. Добровольчий патруль, який зібрався поблизу поромного терміналу, вступив у конфлікт з поліцією. На відео, оприлюдненому в соцмережах, видно, як польські поліцейські застосовують сльозогінний газ проти демонстрантів, після чого натовп реагує агресивними вигуками та нецензурною лексикою.

За даними місцевої поліції в Свіноуйсьці, їхнє втручання було викликане спробами учасників протесту заблокувати рух транспортних засобів і втручатися в роботу державних служб. Речник поліції Західнопоморського воєводства Марцін Левандовський підтвердив, що проти деяких учасників протесту відкрито адміністративне провадження за незаконне пікетування та порушення громадського порядку.

Повернення мігрантів згідно з європейськими нормами

Ключовим нюансом, що спровокував обурення серед ініціаторів патрулів, стали повернення мігрантів до Польщі з Німеччини відповідно до Регламенту ЄС «Дублін III». Цей документ визначає, що прохач притулку повинен залишатися в країні Європейського Союзу, яку він перетнув першою. Таким чином, якщо особа, яка вперше в& 39;їхала до ЄС через Польщу, намагається подати заяву на притулок у Німеччині, німецька влада має право повернути її до Польщі.

Як пояснив у коментарі виданню «Rzeczpospolita» доктор Лешек Сікорський, експерт з права ЄС Варшавського університету:

«Ні польські, ні німецькі прикордонні служби не порушують міжнародного чи європейського законодавства. Проблема носить радше емоційний, ніж правовий характер».

Хто саме повертається?

Згідно зі звітом німецької поліції за 2024 рік, з Німеччини до Польщі та інших країн Східної Європи було повернуто близько 11 000 осіб. Попри поширене у ЗМІ уявлення про переважання осіб з Азії чи Африки, за даними Федерального відомства з питань міграції та біженців Німеччини, значну частину повернених складають громадяни України, Грузії та Молдови.

Це частково спричинено спробами окремих громадян цих країн повторно просити притулок в Німеччині, попри наявність статусу тимчасового захисту або письмової відмови у попередній заяві.

Реакція влади та суспільства

Інцидент у Свіноуйсьці отримав широкий суспільний резонанс. Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк у коментарі для агентства PAP засудив дії самопроголошених патрулів:

«Польща — правова держава. Контроль за кордоном здійснюють виключно компетентні органи — Прикордонна служба та поліція. Жодна приватна ініціатива не може замінити силові структури держави».

У свою чергу, представники правих угруповань і окремі депутати з фракції «Конфедерація» висловили підтримку дій громадянського патрулювання, наполягаючи на «втраті контролю зі сторони уряду над західним кордоном».

Правовий статус та небезпека самоорганізованих патрулів

Юристи попереджають, що участь у таких несанкціонованих патрулях може призвести до юридичних наслідків. Адвокатка Агнешка Врубель саме підкреслює:

«Часто дії таких груп межують із самоуправством. У разі фізичного втручання в дії служб чи осіб, що перебувають на території Польщі, учасники ризикують зіткнутися зі звинуваченнями у порушенні закону».

Висновки

Події останнього тижня на польсько-німецькому кордоні вказують на зростаючу напругу у суспільстві щодо теми міграції. Попри те, що повернення мігрантів відбувається у межах чинного європейського законодавства, окремі громадяни вважають ці дії несправедливими — що викликає загрозу радикалізації та конфліктів із правоохоронними органами.

Уряд Польщі має завдання — з одного боку, дотримуватися міжнародних зобов’язань, а з іншого — працювати над роз’ясненням політики щодо міграції серед населення, аби уникнути небезпечних проявів самоорганізованого контролю. Подальший розвиток ситуації залежить від здатності владних структур забезпечити безпеку кордонів без шкоди для правового порядку.