Гжегож Браун спалив прапор ЄС: політичний скандал у Польщі

6 травня 2025 року Польща опинилася в центрі гучного політичного скандалу, коли один із кандидатів у президенти та чинний євродепутат Гжегож Браун публічно знищив прапор Європейського Союзу. Інцидент, що відбувся у місті Катовіце, викликав широкий резонанс у суспільстві, медіа та політичному середовищі, поставивши під сумнів межі допустимого в політичній боротьбі.

Політик увірвався до Міністерства промисловості

Інцидент стався в будівлі Міністерства промисловості Польщі, яке, за словами Гжегожа Брауна, загрожує інтересам національного гірничого сектору. Політик прибув до міністерства з так званою «інтервенцією посла», виражаючи протест проти, як він зазначив, планів щодо ліквідації польської вугільної промисловості під тиском європейських інституцій.

Під час перебування в будівлі, Браун зірвав розміщений на стіні прапор Європейського Союзу, виніс його на вулицю, кинув на землю, наступив на нього та, на очах присутніх, підпалив.

Жест супроводжувався гучними заявами, серед яких найгучнішою стала фраза: “Tu jest Polska, nie Bruksela!” — “Тут Польща, а не Брюссель!”. Політик відкрито закликав до протистояння з Європейським Союзом, реконтекстуалізуючи місцеві проблеми гірничого сектору у загальнонаціональну боротьбу за «суверенітет Польщі».

Публікація в соцмережах викликала хвилю обурення

Невдовзі після інциденту відеозапис, що зображає усі дії Брауна, було опубліковано на платформі X (колишній Twitter). Ролик швидко поширився, набравши тисячі переглядів та викликавши лавину коментарів — як підтримки, так і осуду.

Гжегож Браун підкріпив відео закликом до «захисту польського суверенітету» та заперечення ролі Євросоюзу у внутрішніх справах Польщі.

Образливі висловлювання щодо ЄС

Під час суперечки з чиновниками міністерства, які намагалися зупинити дії політика, Браун дозволив собі ряд зневажливих висловлювань. Зокрема, він заявив, що Європейський Союз «не є державою» і що його символи «не мають правового захисту на території Польщі». За словами політика:

“Такої держави не існує. Слава Богу, що ще не існує такого утворення. Ми не повинні в польському міністерстві демонструвати символи ворожих організацій, які, на щастя, не мають статусу держави. Такі емблеми не мають правового захисту на території Польщі."

Кульмінація: спалення прапора біля історичного пам’ятника

Найбільш суперечливою частиною інциденту стало місце, яке Браун обрав для своєї провокації: пам’ятник біля шахти «Вуєк» у Катовіце — символ боротьби польських шахтарів за свободу в роки комунізму. Саме там політик вирішив публічно спалити прапор ЄС, що багато хто сприйняв як наругу не лише над європейськими структурами, а й над національною історичною пам’яттю.

Такий вчинок викликав гнівну реакцію багатьох політиків, громадських діячів та звичайних польських громадян. Багато хто вважає, що дії Брауна є спробою профанувати історичну боротьбу шахтарів задля політичного піару.

Реакція правоохоронних органів

Міністерство внутрішніх справ Польщі вже повідомило, що ведеться правова оцінка дій євродепутата. Законодавчо, хоч прапор ЄС офіційно не має статусу державного символу на території Польщі, проте таке публічне приниження може бути кваліфіковане як правопорушення, зокрема у контексті розпалювання ворожнечі чи провокації.

Міністр юстиції вже доручив перевірити, чи містить акт Брауна елементи підбурювання до ненависті або порушення громадського порядку.

Міжнародна реакція

Інцидент привернув увагу європейських інституцій. Представники Європейського парламенту, в якому Браун є чинним депутатом, висловили обурення його поведінкою та закликали до розгляду можливості дисциплінарного покарання. Представник Єврокомісії назвав дії політика «неприйнятними» та такими, що «підривають основні цінності Європейського Союзу».

Водночас низка проросійських та євроскептичних медіа активно транслювали інцидент, використовучи його як приклад «боротьби за національний суверенітет».

Політичні наслідки: загравання з радикальними настроями

Гжегож Браун, відомий своїми ультраправими поглядами й участю в русі «Конфедерація», давно виступає з критичними заявами щодо Євросоюзу. З останніми подіями його кампанія явно робить ставку на антиєвропейську риторику та емоційну мобілізацію виборців, незадоволених політикою Брюсселя.

Однак експерти застерігають: подібні радикальні акції можуть дестабілізувати політичну атмосферу у передвиборчий період та загострити суспільні протистояння.

Висновки

Публічне спалення прапора ЄС кандидатом у президенти демонструє глибокий розкол у польському політичному спектрі та змушує замислитись над вартістю політичного популізму. Інцидент у Катовіце — це не лише демонстрація особистої позиції, а й виклик для польського суспільства та демократичних інституцій, які мають дати відповідь на питання: де межа між свободою слова і провокацією, що шкодить міжнародному іміджу держави.

Ситуація залишається динамічною. Очікується офіційна реакція уряду Польщі і, можливо, порушення кримінального провадження.