Президент Польщі не дає чіткої відповіді щодо підписання нового закону про допомогу українцям

Президент Польщі Анджей Дуда у квітні 2025 року уникав прямої відповіді на запитання, чи підпише ухвалений Сеймом законопроєкт про продовження допомоги громадянам України. Закон, який визначає правовий статус тимчасового перебування біженців з України до червня 2026 року, схвалено парламентом 25 квітня 2025 року з помітними змінами. Водночас українська громада в Польщі та правозахисні організації закликають президента якнайшвидше ратифікувати документ, побоюючись правової невизначеності після 30 червня 2025 року.

Ситуація з новим законом: головні зміни та виклики

Розширені терміни легального перебування

Сейм Республіки Польща 25 квітня 2025 року ухвалив зміни до так званого «спецзакону», який регулює умови перебування українців, що рятуються від війни. Закон продовжує термін дії механізму тимчасового захисту для громадян України до 30 червня 2026 року. Цей крок підготовлений у відповідь на тривалу агресію Росії проти України та підтримує близько 900 тисяч українських біженців, які продовжують проживати в Польщі станом на квітень 2025 року, за даними польського Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców).

Проблемні положення для студентів та вчителів

Попри позитивні зміни, документ містить положення, які спричинили занепокоєння серед української громади. Зокрема, закон виключає українців, які навчаються у польських університетах у межах загального правила — після 30 червня 2025 року статус тимчасового захисту для таких осіб втратить чинність. Юлія Миколаєва з організації Fundacja Ukraina зазначає, що таким чином студенти залишаться поза правовим захистом, що змусить їх переходити до складних процедур отримання інших типів дозволів на перебування.

Крім того, у Законі не передбачено продовження ряду прав для педагогів, які працюють у польських школах, а це приблизно 2000 учителів з України, за оцінками польських профспілок.

Фінансові аспекти — участь біженців у витратах

Серед важливих змін — поступове підвищення фінансової участі українських біженців у покритті витрат на житло. Від серпня 2025 року вони повинні сплачувати щонайменше 75% витрат на проживання у державних центрах допомоги. Згідно з коментарем заступниці міністра внутрішніх справ Магдалени Єнджейчак для PAP, це пов& 39;язано з необхідністю нормалізації держбюджету та зменшення навантаження на місцеві самоврядування.

Анджей Дуда уникає прямої відповіді

Коментар під час візиту в Ґлівіце

Під час офіційного спілкування з журналістами в місті Ґлівіце 26 квітня 2025 року президент Анджей Дуда заявив, що «уважно проаналізує ухвалений закон» і не дав прямої відповіді на запитання про його підписання. За словами Дуди, «важливо дотримуватися балансу між підтримкою українських біженців та інтересами польських громадян». Цю позицію прокоментували ЗМІ як ухильну, оскільки терміни для ратифікації значно обмежені — згідно з польською Конституцією, президент має 21 день із моменту отримання закону на підпис.

Критика з боку політичних опонентів та громадськості

Представники опозиції, зокрема депутати від партії «Громадянська коаліція», розкритикували мовчання президента. Депутатка Мауґожата Трущинська-Стасяк в інтерв’ю TVN24 зазначила: «Залишати пів мільйона осіб у правовому підвішеному стані — це безвідповідально. Президент має діяти швидко». Схожу позицію висловила Харіта Українська Платформа, яка у своїй заяві закликала «не допустити правового вакууму, що поставить під загрозу легальне перебування українців після 30 червня».

Оцінки експертів та правозахисників

Правова невизначеність і потенційні наслідки

Анна Домбровська, юристка фонду Helsinki Foundation for Human Rights, попереджає: у разі, якщо президент не підпише закон вчасно, багато українців втратять право на легальне перебування. «Це створить хаос — десятки тисяч людей будуть змушені терміново подавати на інші типи дозволів, не маючи адміністративного ресурсу», — заявила вона у коментарі для порталу OKO.press.

Системність замість тимчасовості

Польські правозахисники і експерти з міграційної політики наголошують на необхідності створення більш системного механізму інтеграції біженців, який не обмежувався б продовженням тимчасового захисту. На думку Павела Ковальського, експерта Інституту громадської політики, «після трьох років перебування у Польщі значна частина українців повинна отримати зрозумілу перспективу постійного перебування, працевлаштування та інтеграції».

Очікування від адміністрації президента

Тиски з боку європейських інституцій

Єврокомісія вже привітала ухвалення закону Польщею та вказала, що країна виконує свої зобов& 39;язання в межах Директиви щодо тимчасового захисту. Прессекретар Єврокомісії Ана Падо в інтерв’ю агентству Reuters зазначила: «Ми заохочуємо польську владу фіналізувати законодавчі процедури якнайшвидше, щоб гарантувати стабільність для біженців».

Подальший розвиток подій

Станом на 30 квітня 2025 року закон ще не підписано, а у президента залишилося менш як два тижні на прийняття рішення. Між тим українські організації готуються до можливих консультаційних кампаній і юридичної підтримки на випадок затримки — про це повідомив очільник Фонду польсько-української співпраці Кшиштоф Тршаска.

Висновок

Польща стоїть перед серйозним політичним і гуманітарним рішенням. Новий закон розширює можливості для захисту українців, однак поки що залишається без президентського підтвердження. Враховуючи масштаби потенційного впливу на життя сотень тисяч осіб, очікується, що президент Анджей Дуда визначиться в найближчі дні — і вся громадськість, включно з іноземними партнерами, слідкує за його рішенням з особливою увагою.