Вето президента Польщі заблокувало соцвиплати для українських дітей: уразливі родини ризикують залишитися без підтримки

Рішення президента Кароля Навроцького від 4 червня 2025 року про вето на продовження програми “800+” для українських біженців може залишити без соціальної допомоги дітей з інвалідністю та багатодітні родини. Це викликало широкі дискусії серед правозахисників та урядовців обох країн.

Що передбачало ветований законопроєкт

Президент Польщі Кароль Навроцький 4 червня 2025 року наклав вето на законопроєкт, який мав продовжити право українських біженців на отримання виплат у рамках програми “800+”. Ця програма, запроваджена ще в 2016 році для польських громадян, передбачає щомісячну виплату у розмірі 800 злотих (~7 500 грн) на кожну дитину до 18 років незважаючи на дохід родини. Після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році дію програми тимчасово поширили і на українських біженців.

Однак після 1 червня 2025 року частина змін до законодавства вже суттєво обмежила коло отримувачів з української сторони — допомога надавалася лише тим сім’ям, діти яких офіційно відвідують польські навчальні заклади. Новий законопроєкт мав відновити ширший доступ до виплат, однак ветоване рішення блокує ці наміри.

Президент Навроцький своє рішення пояснив необхідністю економічної справедливості: “Допомогу з державного бюджету повинні отримувати ті, хто інтегрується в польське суспільство та вносить внесок у нашу економіку, зокрема працює офіційно”, — заявив президент під час пресконференції у Варшаві 5 червня.

Наслідки для найбільш уразливих родин

Найбільше постраждають діти з інвалідністю та багатодітні сім’ї. За оцінками Фонду допомоги дітям (Fundacja Pomocy Dzieciom) у Кракові, близько 30% українських сімей у Польщі, які отримують допомогу “800+”, мають трьох і більше дітей. Значна частина з них не можуть влаштуватися на офіційну роботу через мовний бар’єр, догляд за дітьми, відсутність визнаних документів або інвалідність у родині.

“Моя донька потребує постійного догляду через ДЦП. Я маю бути поруч з нею весь час — про роботу не йдеться. Без цієї допомоги ми не зможемо оплачувати оренду, реабілітацію та навіть їжу”, — розповіла українка Ірина К., яка мешкає у Вроцлаві з трьома дітьми.

У подібному становищі опинилися тисячі родин. Правозахисні організації закликають польський уряд знайти альтернативні механізми підтримки. У березні 2025 року Міжнародна організація з міграції (МОМ) повідомляла, що понад 980 тисяч українців досі проживають у Польщі зі статусом тимчасового захисту, з яких понад 40% — діти.

Критика та реакція громадськості

Рішення спричинило гостру реакцію серед громадських організацій, освітян та представників української діаспори. На думку Омбудсмена з прав дитини Польщі Мачея Шиманського, політика “вибіркової допомоги” може поставити під загрозу базові права дітей: “Соціальні програми мають передусім охоплювати найбільш уразливих. Ці діти не винні в статусі батьків або війні, що триває в їхній країні”.

Критики додають, що – всупереч деклараціям про інтеграцію – без фінансової підтримки адаптація українських сімей у Польщі ускладниться ще більше. Зменшення доходів негативно вплине на відвідуваність шкіл, харчування та психоемоційний стан дітей. Тимчасом, польська економіка продовжує вигравати від участі українців на ринку праці: за даними ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych), на початку 2025 року майже 450 тисяч українців уже сплачували внески до польської системи соціального страхування.

Готується новий законопроєкт

Після вето президента урядова коаліція у Сеймі почала роботу над новим компромісним законопроєктом. За словами міністра сім’ї, праці та соціальної політики Барбари Новак, йдеться про створення окремого механізму підтримки для сімей з особливими потребами: “Ми маємо переконатися, що жодна дитина не залишиться без мінімальної соціальної допомоги, навіть якщо родина не може працювати з об’єктивних причин”.

Серед запропонованих варіантів — введення сертифікованої програми підтримки українських біженців у межах співпраці з Євросоюзом. Єврокомісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон у недавньому інтерв’ю виданню “Rzeczpospolita” заявила, що ЄС готовий профінансувати програми адресної допомоги біженцям через окремі фонди солідарності.

Що далі: можливі наслідки і важливість рішень

Очікується, що новий законопроєкт буде винесений на розгляд Сейму вже в липні 2025 року. При цьому час залишається ключовим фактором: для багатьох сімей навіть кілька місяців без допомоги можуть мати критичні наслідки. Захисники прав дитини наполягають, що затримка в прийнятті рішення може призвести до збільшення бідності серед українців, у тому числі зростання кількості дітей, які залишають школу чи опиняються у небезпечних умовах проживання.

Питання підтримки українських біженців залишається одним із централізованих викликів для Польщі у 2025 році, з огляду на потребу балансувати правову справедливість, економічні ресурси та гуманітарні зобов’язання. Від рішення польського парламенту залежить, яким буде реальний рівень соціального захисту найбільш уразливих груп у найближчі місяці.