Вето президента Навроцького загрожує економіці Польщі: українські працівники можуть залишитися без роботи вже з 1 жовтня 2025 року

28 травня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до 2026 року. Це ставить під загрозу легальний статус понад 500 тисяч українських працівників у Польщі, а також створює серйозний ризик для функціонування польського ринку праці.

Президентське вето блокує продовження тимчасового захисту

Найбільше занепокоєння у польських і українських експертів викликає те, що чинне законодавство, яке дозволяє українцям працювати в Польщі без складної візової процедури на підставі повідомлення роботодавця до Управління праці, діє лише до 30 вересня 2025 року. Відмова президента Навроцького підписати законопроєкт про продовження тимчасового захисту блокує право сотень тисяч українців на законне працевлаштування.

У поясненні до вето президент аргументував свою позицію необхідністю посилення контролю над ринком праці та міграційною політикою. Водночас, згідно з повідомленням польського уряду, проєкт був результатом тривалих консультацій із бізнесом та громадськими організаціями й передбачав продовження легального працевлаштування щонайменше до березня 2026 року.

Система не витримає удару — роботодавці б’ють на сполох

Представники польського бізнесу та асоціацій роботодавців вважають рішення Навроцького глибоко хибним. За словами голови Конфедерації роботодавців Лешека Яворського, «втрата легального статусу для українських працівників з 1 жовтня 2025 року призведе до хаосу: дефіциту робочої сили, падіння продуктивності та зриву контрактів у промисловості, будівництві, логістиці та агросекторі».

За офіційними даними Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, станом на квітень 2025 року понад 530 тисяч громадян України працюють на підставі тимчасового захисту. Серед них ключову групу становлять спеціалісти середньої кваліфікації та фізичні працівники — сектори, які найбільш чутливі до нестачі кадрів.

Економічний ефект від української праці — безпрецедентний

Рівень зайнятості українських біженців у Польщі сягає 70%, що є найвищим показником серед країн ЄС, згідно з даними Міжнародної організації праці (МОП). Для порівняння, у Німеччині працевлаштування українців становить лише 31% (станом на кінець 2024 року).

Дослідження Варшавського економічного інституту свідчить, що українські працівники вже у 2023–2024 роках внесли понад 15 млрд злотих (близько 3,4 млрд євро) до бюджету у вигляді податків та соціальних внесків. Польський уряд неодноразово називав українську робочу силу «подушкою безпеки» для ринку праці після пандемії COVID-19 і на тлі демографічного спаду в країні.

Що станеться з українцями після 1 жовтня 2025 року?

Без законодавчого врегулювання, з 1 жовтня українці втрачають спрощену форму легалізації. Щоб залишитися і працювати легально, їм потрібно буде подаватися на інші дозволи на перебування і роботу, що передбачає складні процедури, затримки та неоплачувані періоди. Це сприятиме маргіналізації, зростанню тіньового ринку праці і, ймовірно, частковому поверненню або переїзду українців до інших європейських країн.

«Ми вже спостерігаємо зростання звернень щодо роботи в Чехії, Словаччині та Литві, особливо серед українців, які бояться втратити статус», — зазначає Марек Щигель, аналітик польської асоціації ринку праці.

Бізнес і експерти вимагають негайних дій

Польські бізнес-асоціації, зокрема Lewiatan, ZPP та Business Centre Club, закликали уряд і президента знайти компроміс якнайшвидше. У спільному зверненні 29 травня вони наголосили, що зволікання з ухваленням нового закону призведе до масштабної втрати людського ресурсу.

«Українці не заберуть роботу в поляків — вони займають робочі місця, які місцеві давно не хочуть обіймати. Якщо ці місця стануть вакантними, постраждають усі: від фермерів до споживача на касі», — заявила Катажина Сломка, директорка підприємства з харчової промисловості в Лодзі.

Уряд обіцяє реакцію, але терміни критичні

Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семенюк заявив 30 травня, що уряд готує новий, доопрацьований законопроєкт, який має бути представлений Сейму до середини червня. «Ми активно співпрацюємо з президентською канцелярією, щоб уникнути правового вакууму. Наша мета — гарантувати безперервність працевлаштування для українців та стабільність ринку праці в Польщі», — наголосив політик.

Висновок

Кризова ситуація, викликана ветуванням закону про тимчасовий захист, зачіпає не лише права українських біженців, а й стабільність польської економіки. Без оперативного введення нових правових норм Польща ризикує втратити значну частину своєї робочої сили. Попри запевнення уряду, до 1 жовтня залишається дуже мало часу для ухвалення ефективних рішень.