Інцидент із дронами у Польщі: чи перевіряє Кремль НАТО на міцність

У травні 2025 року кілька російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі і були збиті винищувачами НАТО. Попри заяви Варшави та Києва про навмисність дій Москви, західні розвідки розділилися в оцінках інциденту, посилюючи занепокоєння щодо агресивності Кремля та потенційного перерозподілу систем протиповітряної оборони всередині НАТО.

Повітряна тривога над Польщею: хронологія подій

Інцидент стався 11 травня 2025 року, коли щонайменше три російські безпілотники проникли в повітряний простір Польщі біля міста Жешув — пункту логістичної підтримки для України. За даними Міністерства оборони Польщі, дрони були виявлені радарами альянсу і незабаром збиті силами НАТО — ймовірно, американськими винищувачами F-16.

Перед інцидентом польські системи попередження зафіксували активність російської авіації в прикордонних регіонах Білорусі. За попередньою інформацією, дрони могли бути запуском з окупованих Росією територій у східній Україні або з Білорусі. Гіпотеза щодо походження лишається предметом розслідування.

Розвідка Заходу розділилася в оцінках

Західні та американські розвідувальні агентства наразі не дійшли спільної думки щодо характеру інциденту. Один із високопоставлених чиновників у сфері оборони США, цитований The New York Times, оцінив ймовірність навмисного проникнення в повітряний простір Польщі як «50 на 50», зазначивши відсутність вирішального доказу в обидві сторони.

Частина експертів вважає, що безпілотники могли бути збиті з курсу системами радіоелектронної боротьби Збройних сил України, спрямованими на нейтралізацію російської авіації поблизу фронту. Із цією версією не погоджуються ані у Варшаві, ані в Києві: обидві сторони наполягають, що вторгнення Росії було навмисним.

«Це був прямий тест на реакцію сил НАТО, і ми розцінюємо це як провокацію з боку Росії», — заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш на спільній пресконференції з Олексієм Резніковим, міністром оборони України.

Міжнародна реакція і політична напруга

Інцидент одразу спричинив політичні розбіжності. Президент США Дональд Трамп, який повернувся до Білого дому після виборів 2024 року, в інтерв’ю Fox News назвав те, що сталося, «цифровою навігаційною помилкою, можливою в умовах сучасної війни», чим викликав гостру реакцію прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска:

«Це не помилка, це виклик. І ми не повинні легковажити такими діями Кремля», — наголосив Туск на зустрічі з журналістами у Варшаві 13 травня.

Очільники Німеччини, Литви, Чехії та Франції також висловили солідарність з Польщею і підтримали версію про навмисний характер вторгнення.

Путін намагається розхитати єдність НАТО?

На тлі інциденту розвідки країн-союзниць відмічають зростання агресивності з боку Кремля. За даними британської служби військової розвідки, за останні три тижні (станом на кінець травня 2025 року) кількість польотів російських дронів поблизу кордонів НАТО зросла на 37% у порівнянні з березнем.

«Росія дедалі активніше проводить так звані “розвідки боєм” у повітряному просторі, включно з порушеннями території членів альянсу. Це класичний елемент гібридної війни, спрямованої на психологічний тиск та перевірку меж допустимого», — зазначає аналітик Центру євроатлантичної безпеки у Брюсселі Леон Стерко.

Вплив на Україну: оборона під тиском

У Києві розцінюють інцидент як небезпечне відволікання військової уваги Заходу. Посол України при НАТО Наталія Галібаренко заявила, що ризик перенаправлення систем протиповітряної оборони, зокрема американських Patriot, з України до Польщі, зростає. Це може мати критичні наслідки для тилового захисту великих міст, таких як Харків, Дніпро або Одеса, які стають основною ціллю ракетних обстрілів РФ навесні 2025 року.

«Щоб гарантувати реальну безпеку східного флангу, НАТО має не перерозподіляти ресурси, а збільшити їхню загальну присутність – і в Україні, і в Польщі. Будь-яке інше рішення грає на руку Кремлю», – наголосила Галібаренко на саміті у Брюсселі 20 травня.

У свою чергу, у Білому домі офіційно інформували, що скликали термінове засідання Ради національної безпеки для оцінки загроз дронової агресії на східному фронті НАТО, однак рішень про зміну програми постачання озброєнь в Україну наразі не ухвалено.

Погляд вперед: політика стримування та прогнози

Попри відсутність єдиної оцінки з боку розвідки, військові та політичні оглядачі погоджуються в одному: інцидент із дронами став переломним етапом в ескалації тактики Кремля. Експерти попереджають про можливе зростання схожих акцій з боку Росії в майбутньому – не лише поблизу польських чи литовських кордонів, а й у повітряному просторі країн Південної Європи.

«Реакція альянсу на такі виклики визначить не лише його здатність до стримування, а й загальний статус балансів у Європі», — підсумовує керівник оборонного відділу німецького Інституту стратегічних досліджень Маркус Вольф.

Таким чином, інцидент з російськими дронами над Польщею у травні 2025 року став не лише серйозним викликом для безпеки НАТО, але й сигналом про зміну тактики військової поведінки Кремля. Світ продовжує уважно спостерігати, як альянс реагуватиме — і наскільки швидко адаптується до нової динаміки загроз.