Дезінформація погіршує польсько-українські відносини та грає на руку Росії — голова Ради національних медіа Польщі

Конфлікти між Україною та Польщею дедалі частіше провокуються цілеспрямованими кампаніями дезінформації, заявив у квітні 2025 року голова Ради національних медіа Польщі Кшиштоф Чабан. За його словами, більшість таких кампаній координують з території Росії за сприяння її спецслужб з метою вбити клин між союзниками, які підтримують Україну у війні з РФ.

Цілеспрямований інформаційний вплив та його наслідки

Росія системно використовує історичну пам’ять, соціальні конфлікти й емоційну риторику, щоб сіяти недовіру між українцями та поляками — такими є основні висновки нещодавнього аналізу Ради національних медіа Польщі, оприлюдненого у квітні 2025 року

У статті, опублікованій на порталі «Наш вибір», Кшиштоф Чабан, голова польської Ради національних медіа, наголосив, що кількість маніпулятивних повідомлень у медіа та соцмережах різко зросла після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, однак особливе загострення сталося на початку 2025-го. За словами Чабана, такі кампанії мають виразну мету — підірвати підтримку України серед громадян Польщі, дискредитувати українських біженців, викликати соціальну напругу та натравити дві дружні країни одна на одну.

«Кожен конфлікт між Польщею та Україною — навіть незначний — експлуатується російськими структурами. Чим гострішими є політичні або історичні суперечності, тим легше маніпулювати свідомістю», — заявив Чабан.

Аналітики фіксують професійно організовані вкидання інформації, що стосуються, зокрема, тем Волинської трагедії, соціальної напруги через присутність українських біженців чи проблеми у сільському господарстві між країнами.

Російські механізми дезінформації

Найчастішими каналами поширення дезінформації залишаються соцмережі, телеграм-канали та сумнівні новинні платформи, які позиціонують себе як незалежні польські чи українські джерела

Згідно з даними польської державної агенції GovTech Polska, лише у першому кварталі 2025 року було зафіксовано понад 350 спроб поширення фейкових новин, які прямо чи опосередковано спрямовані проти українсько-польського партнерства. Значна частина з них має походження з російських або білоруських IP-адрес.

Особливе занепокоєння у Варшаві викликає намагання підривати підтримку українських біженців. У лютому–березні 2025 року в TikTok і Facebook були масово поширені ролики з нібито «неподякою українців» або «привілейованим» становищем біженців на польській території. Багато з цих акаунтів було створено нещодавно й використовували автоматичний переклад і однотипні шаблони.

На початку березня також було зафіксовано інформаційну хвилю навколо польських фермерських протестів: у проросійських телеграм-каналах поширювались повідомлення, що українське зерно «займає місце польської продукції», попри відсутність актуальних даних, що підтверджують ці твердження.

Позиція Польщі: союз із Україною має зберігати пріоритет

Офіційна позиція Варшави та експертів у сфері медіа залишається незмінною: лише тісна співпраця між Україною та Польщею є запорукою безпеки в регіоні

Міністерство внутрішніх справ Польщі неодноразово підкреслювало в офіційних заявах, що українці є союзниками й жертвами російської агресії. У відповідь на зростання дезінформації уряд не лише посилив моніторинг підозрілих інформаційних кампаній, а й започаткував у 2025 році кілька нових проектів медіаграмотності для громадян.

«Ми не маємо сумніву, що ключовим елементом інформаційної війни Росії є підрив нашого партнерства з Україною. Кожен ворожий наратив, що вбиває клин між нашими державами — це перемога Кремля», — заявила у березні 2025 року Елжбета Вітек, спікер Сейму Польщі.

Спільна відповідальність ЗМІ та громадян

Експерти наголошують: боротьба з дезінформацією можлива лише за умов медіаграмотності, міждержавної координації та прозорої комунікації

Анна Вебер, польська аналітикиня з Центру аналізу пропаганди та дезінформації, зазначає, що обидві країни — Польща та Україна — мають працювати над зміцненням довіри у суспільстві, оперативною контрреакцією на фейкові вкидання та розвитком незалежних медіа.

За її словами, заходи, що вживаються в Польщі у 2025 році, включають проведення регіональних тренінгів для журналістів, запуск інформаційної платформи FactWatch.pl та співпрацю з українським StopFake.org. За перші три місяці 2025 року на цій платформі було розвінчано понад 120 російських дезінформаційних наративів, що стосувались відносин між Польщею та Україною.

Підсумки: інформаційна безпека — складник національної безпеки

Збереження єдності Польщі та України — стратегічна мета для обох народів; боротьба з дезінформацією має стати пріоритетом державної політики та громадянського суспільства обох країн

На тлі повномасштабної агресії Росії проти України, інструмент дезінформації залишається ключовою складовою гібридної війни. Польські експерти застерігають, що підпорядкування емоцій та суперечностей між народами шкідливої маніпуляції становить пряму загрозу національній безпеці, солідарності та здатності об’єднано протистояти загрозі з боку Кремля.

Як підсумував Чабан: «Наша сила — у спільному розумінні правди. Якщо ми не дозволимо розділити себе, нас неможливо буде перемогти».