Президент Польщі Анджей Дуда розповів журналістам про виклики, з якими стикнувся після переїзду до 150-метрової квартири у Варшаві, зазначивши, що “було важко”. Ця заява стала частиною більшого інтерв’ю, присвяченого особистому життю президента та умовам проживання після завершення його повноважень. У 2025 році обговорення побутових аспектів життя голови держави спричинило масовий резонанс у польських ЗМІ та соціальних мережах.

Анджей Дуда розповів про складнощі життя після палацу

Під час інтерв’ю польському порталу InPoland у квітні 2025 року президент Анджей Дуда несподівано відкрив завісу свого приватного життя, згадавши адаптацію до нових житлових умов. Зокрема, він зізнався, що переїзд до 150-метрової квартири у центрі Варшави після розкішної президентської резиденції виявився непростим випробуванням.

«Було важко. Я звик ходити по великому саду, працювати в кабінеті з високими стелями… А зараз — квартира. Гарна, простора, 150 квадратних метрів, але все одно — зовсім інше життя», – поділився президент.

Ця заява прозвучала на тлі ширшої розмови про адаптацію до цивільного способу життя після закінчення президентських повноважень, які мають завершитися у середині 2025 року.

Контекст: як живе президент Польщі

Палац Бельведер — офіційна резиденція президента Польщі — побудований у 17 столітті, розташований у центрі Варшави та оточений великим парком. Упродовж років він став не лише символом влади, але й простором для проведення офіційних зустрічей, нарад і високого рівня державних прийомів.

Після завершення каденції, президент, згідно із законодавством, повертається до цивільного життя. На відміну від деяких країн, Польща не надає пожиттєвого житла колишнім очільникам держави, хоча колишній глава може отримати охорону, користуватися певними пільгами й брати участь у державних заходах.

Дуда вже орендує житло у варшавському районі Мокотув — сучасну квартиру, площею 150 квадратних метрів. За словами близьких до президента осіб, він часто сам кермує автомобілем і поступово звикає до нового ритму життя без чисельної команди помічників.

Реакція в суспільстві: іронія та підтримка

Заява президента викликала бурхливу реакцію в соціальних мережах. Користувачі Facebook та X (колишній Twitter) поділилися на два табори: одні висловлювали співчуття, інші ж — іронізували над «побутовими стражданнями» глави держави.

«150 метрів і “трудно”? У мене — 38, і ще з дітьми!» – написала одна з користувачок у коментарі під публікацією InPoland.

Водночас частина аудиторії стала на бік президента, наголошуючи, що адаптація після 10 років на найвпливовішій державній посаді не може бути простою, незалежно від розкішності житла.

«Він — теж людина. Ви уявіть, що після офіційного палацу вам потрібно вставати самому, варити каву, змінювати білизну та платити рахунки», – аргументував один із користувачів Reddit Polska.

Фахівці про “післядержавний синдром”

Експерти у галузі політичної психології відзначають, що повернення з публічної посади до звичайного життя — не лише побутова, а й глибоко психологічна трансформація.

Професорка Анна Ліс із Варшавського університету у коментарі для «Polityka 2025» зазначила:

«Ми спостерігаємо явище, подібне до “місії завершеної”. Політик, який протягом кількох років приймав стратегічні рішення, раптом опиняється в середовищі, де сам повинен відповідати за дрібниці — від побуту до особистих справ. Це може спричиняти емоційний стрес».

Подібне переживали й інші лідери, серед яких колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який переїхав до звичайного багатоквартирного будинку в Ганновері, або Франсуа Олланд, котрий повернувся до особистого життя у квартирі в Парижі після президентства.

Політичні підтексти заяви

Попри побутовий характер розмови, заяву Дуди частина аналітиків сприйняла як неофіційний сигнал його виборцям: президент готовий до повернення у публічне життя, але вже у новій, неформальній ролі. На момент квітня 2025 року Дуда не оголосив про жодні політичні плани на майбутнє, однак його популярність серед виборців правоцентристського спектра залишається високою.

Згідно з опитуванням агенції Ipsos, проведеним у березні 2025 року, 38% респондентів вважали б за доцільне, аби Дуда після завершення повноважень залишився в активному політичному житті — наприклад, як лідер громадської ініціативи або стратег у правоконсервативному русі.

Висновки: чому цей епізод важливий

Історія про “150-метрові труднощі” Анджея Дуди виявилася більше, ніж просто визнанням про нове житло. Вона стала лакмусовим папірцем ставлення суспільства до лідерів, ролі публічних осіб у приватному житті та того, як трансформується статус політика після втрати посадових повноважень.

Попри іронію, ця розмова відкриває важливу дискусію — про людську сутність політиків, межу між владою і приватністю, а також про готовність суспільства приймати своїх колишніх лідерів не лише як символів влади, а як звичайних людей.