У Польщі гранти ЄС на відновлення економіки витрачали на яхти, сауни й кавомашини — Єврокомісія вимагає пояснень

Європейська комісія вимагає від Польщі пояснити можливе нецільове використання частини фінансування в межах Національного плану відновлення (KPO), що покривалося з Фонду реконструкції ЄС. Спірні витрати включають корпоративні яхти, сауни, кавові автомати й навіть «будиночок на воді» для бізнес-зустрічей. Польська прокуратура почала попереднє розслідування, а керівницю відповідального агентства — звільнено.

Комерційна розкіш замість економічної відбудови

У серпні 2025 року на офіційному сайті Національного плану відновлення Польщі з’явився перелік компаній, що отримали субсидії в рамках КПО. Це викликало хвилю критики після того, як громадськість звернула увагу на підозрілі витрати деяких учасників програми. Серед покупок, здійснених коштом грантів, виявились:

• мобільні кавові автомати;
• корпоративні яхти;
• сауни та солярії;
• заміну меблів у приватних готелях;
• будиночок на воді для проведення офіційних зустрічей.

Польща загалом претендує на отримання близько 60 мільярдів євро із Фонду реконструкції та відновлення ЄС, призначеного для підтримки після пандемії COVID-19. З них понад 280 мільйонів євро було виділено лише на підтримку готельного сектору — найбільш постраждалого під час карантинів. Однак, як з’ясувалося, частина цих коштів, за даними польських ЗМІ, вочевидь, була використана для придбання товарів і послуг, що не мають стосунку до стимулювання економіки чи відновлення працездатності бізнесу.

Брюссель вимагає перевірки — Варшава реагує

Представник Європейської комісії Мацей Берестецький підтвердив, що Брюссель направив запит до польської влади з вимогою надати вичерпні пояснення щодо цільового використання грантових коштів. «Ми очікуємо проведення незалежного розслідування та надання офіційної відповіді про витрати, спрямовані, очевидно, не на ті цілі, які були затверджені в плані», — зазначив він під час брифінгу 22 серпня у Брюсселі.

У відповідь на публічну критику, голова уряду Польщі Дональд Туск заявив, що його кабінет не мав жодного відношення до прийняття рішень щодо розподілу грантів до моменту зміни влади наприкінці 2023 року. При цьому він підкреслив, що розслідування не повинно бути вибірковим і має охоплювати всі етапи реалізації КПО.

Прокуратура відкрила справу, чиновницю звільнено

Регіональна прокуратура Варшави 26 серпня 2025 року повідомила про початок попереднього розслідування щодо ймовірних порушень при наданні грантів у межах KPO. Метою розслідування є встановлення, чи відбулося шахрайство або халатність з боку посадових осіб, відповідальних за розподіл коштів.

Першою кадровою наслідком стало звільнення Катажини Дубер-Стачурської, президентки Польського агентства з розвитку підприємництва (PARP) — саме ця установа відповідала за управління грантовими програмами в рамках KPO. Міністерство розвитку в офіційній заяві наголосило, що рішення було ухвалене «в інтересах прозорості та відновлення громадської довіри».

Експерти вимагають кардинальної реформи моніторингу

Польські економісти критикують відсутність належних механізмів контролю за витрачанням коштів у межах державних програм. Економіст і голова Інституту публічних фінансів Пйотр Казьмєжак у коментарі для Gazeta Wyborcza назвав ситуацію “очікуваною”: «Немає уніфікованого органу перевірки, кожне міністерство діє відокремлено. Це спричиняє зловживання та неефективне використання коштів, призначених для економічного розвитку».

Такої ж позиції дотримується Європейський суд аудиторів, який у 2024 році вже висловлював занепокоєння щодо потенційних ризиків у наступному етапі реалізації KPO не тільки в Польщі, а й у низці інших країн-членів ЄС.

Суспільна реакція та політичні наслідки

Прозвучала інформація викликала збурення серед польських громадян та опозиції. Голова партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський закликав провести парламентське слідство, звинувативши чинний уряд у неефективному нагляді над коштами. Натомість представники коаліції наголошують, що підозрілі контрактні рішення ухвалювались ще за каденції попереднього уряду й саме зараз проводиться очищення й аудит.

Президент Польщі Кароль Навроцький у телевізійному зверненні 27 серпня закликав притягнути до відповідальності «всіх, хто дав згоду на витрати публічних коштів на предмети розкоші, тоді як вони були призначені на підтримку польських родин, малого бізнесу та медичної системи».

Що далі: очікування перевірок та доля фінансування

Європейська комісія, за словами речниці у справах економіки Вери Юрової, очікує детального звіту польської сторони протягом вересня 2025 року. У разі доведення системних порушень Польща може зіткнутися з частковим припиненням фінансування наступних траншів із Фонду реконструкції, або навіть зобов’язанням повернути частину отриманих раніше коштів.

На поточному етапі виплати з ЄС відбуваються поетапно — після надання доказів правильного й результативного використання коштів. Таким чином, виявлені зловживання ставлять під загрозу подальший доступ Польщі до допомоги на відновлення економіки та модернізацію інфраструктури.

Висновки

Справа навколо КПО в Польщі стала тривожним сигналом щодо необхідності посиленого контролю над витрачанням європейських грантів. Незалежне розслідування, аудит та прозора комунікація з Єврокомісією нині є критично важливими для Польщі — не лише задля збереження коштів, а й для утримання довіри партнерів у ЄС.