За словами колишнього прем’єра Польщі Лешека Міллера, 68% поляків виступають проти фінансування безплатного інтернету для українців, які перебувають у Польщі. Проте в його заявах виявлено маніпулятивне використання даних соціологічного дослідження та спрощений підхід до складної соціальної ситуації, що викликало критику як польських, так і українських експертів та медіа.

Контекст заяви Лешека Міллера

Політичні мотиви та платформа висловлювань

Колишній прем’єр-міністр Польщі Лешек Міллер, який також є депутатом Європейського парламенту від лівоцентристської партії SLD, у червні 2025 року зробив заяву в ефірі польського телеканалу, де послався на соціологічне опитування: нібито 68% поляків виступають проти фінансування безплатного інтернету для українських біженців. Заява пролунала в контексті загальної дискусії про витрати з бюджету ЄС та Польщі на підтримку українців, які залишили свої домівки внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Як встановив портал «Наш вибір», Міллер коментував наслідки рішення Європейської комісії від квітня 2024 року, яка рекомендувала державам-членам ЄС розглянути можливість полегшеного доступу до цифрових послуг (зокрема інтернету для навчання і роботи) для біженців з України. Однак ЄС не виділяв окремих субсидій саме на інтернет, і мова не йшла про пряме фінансування, а про рекомендації.

Джерело статистики – недотичний до теми опитування

У своїй заяві Міллер послався на опитування компанії IBRiS, проведене в травні 2025 року. Це соціологічне дослідження справді зафіксувало, що значна частина польського суспільства критично ставиться до тривалого фінансування державних програм підтримки українських мігрантів. Водночас жоден пункт цього опитування не стосувався безплатного інтернету для українців, що підтверджує сайт IBRiS та локальні польські медіа, зокрема «Gazeta Wyborcza» та «TVN24».

Реакція фахівців та громадськості

Критика з боку журналістів та експертів

Інформаційний портал «Наш вибір», який спеціалізується на висвітленні тем, що стосуються українців у Польщі, опублікував аналітичну статтю, в якій розбирав помилки та маніпуляції в заявах Міллера. Експерти порталу наголосили, що такі висловлювання сприяють стигматизації українських біженців та створюють ілюзію непропорційного тиску на соціальні системи Польщі.

Аналітик Інституту публічних справ у Варшаві Лукаш Вроблевський у коментарі для TVN24 зазначив: «Такі заяви використовують соціальний скепсис для отримання політичних балів. Але не можна вирішити складну соціальну проблему шляхом фальсифікацій або перебільшень.»

Позиція української громади

Представники української громади в Польщі також відреагували на заяву Міллера. Голова громадської організації «Український дім» у Варшаві Наталія Панченко підкреслила: «Більшість українців у Польщі працює, платить податки та сприяє економіці країни. Доступ до інтернету для частини з них забезпечується власним коштом або роботодавцями, а не за рахунок бюджету.»

Європейський вимір підтримки України

Рекомендації Європейської комісії

Рішення Єврокомісії від 2024 року щодо підтримки українських біженців включало широкий спектр заходів – від інтеграції в ринок праці до забезпечення доступу до цифрових послуг. Згідно з офіційною заявою Єврокомісії, країни-члени отримали рекомендації щодо технічного сприяння й адаптації українців до локального цифрового середовища. При цьому ЄС не накладав зобов’язання фінансувати безплатний інтернет централізовано, а залишив це на розсуд національних урядів.

Фінансова участь Польщі

За даними Міністерства внутрішніх справ Польщі, у 2024–2025 роках загальні витрати країни на підтримку українських біженців склали близько 11 млрд злотих. Йдеться про витрати на освіту, охорону здоров’я, соціальну допомогу та адміністративну підтримку. При цьому цифрові послуги становили лише незначну частку цієї суми, зазвичай у межах грантів або співфінансованих проєктів ЄС.

Висновки та ризики маніпулятивного дискурсу

Політичні заяви з фокусом на громадські емоції

Заява Лешека Міллера вкладається у риторику частини польських політиків, які напередодні європейських виборів 2025 року активізували антимігрантську тематику. Вона створює хибне враження про надмірні витрати на українське населення в Польщі, використовуючи неперевірені або перебільшені дані.

Необхідність перевірки публічних тверджень

Ситуація навколо висловлювань Міллера вкотре показала важливість відповідальної журналістики та фактчекінгу. Учасники публічного дискурсу – особливо політики – мають обов’язок доносити до суспільства достовірну інформацію, не використовуючи емоційні стереотипи у власних цілях.

Попри присутні виклики, як Польща, так і українська громада демонструють високий потенціал до взаєморозуміння та інтеграції. Виконання цього потенціалу залежить не тільки від державних програм, а й від чесності тих, хто формує суспільну думку.