Монахиня-сальваторіанка Сестра Майґожата Хмелевська направила відкритий лист до уряду Польщі із закликом захистити українських біженців після вето президента Анджея Дуди на законопроєкт про спеціальні пільги для іноземців. У зверненні, опублікованому 3 червня 2025 року, вона наголосила на гуманітарній відповідальності польської влади перед людьми, які рятуються від війни в Україні.

Сестра Хмелевська: «Турбота про біженців — наш моральний обов’язок»

У понеділок, 3 червня 2025 року, на порталі Katolicka Agencja Informacyjna (КАІ) було опубліковано відкритий лист сестри Майґожати Хмелевської до уряду Польщі у відповідь на нещодавнє вето президента Польщі Анджея Дуди. Президент наклав вето на законопроєкт, що передбачав розширення соціальної підтримки для іноземців, зокрема українських біженців, які перебувають у Польщі з початку повномасштабної агресії РФ у лютому 2022 року.

Сестра Хмелевська, відома польська монахиня, активістка й багаторічна очільниця спільноти «Хліб життя» (Chleb Życia), яка опікується бездомними, самотніми матерями та мігрантами, висловила обурення рішенням президента. У своєму листі вона закликала владу не відвертатися від обов’язків перед тими, хто найбільше потребує допомоги.

«Людська гідність не має громадянства. Якщо втікачі від війни знайшли прихисток у нашій державі, ми відповідаємо за їхню безпеку і базові потреби. Це – не справа політики, це справа сумління та людяності», — написала сестра Хмелевська.

Причини президентського вето

30 травня 2025 року президент Анджей Дуда наклав вето на поправки до Закону про допомогу громадянам України, якими передбачалося продовження та розширення соціальної допомоги біженцям. Законопроєкт передбачав, зокрема, надання додаткових коштів громадам, що приймають українців, а також продовження безоплатного доступу біженців до системи охорони здоров’я і освіти.

У супровідному листі до Сейму президент заявив, що деякі положення законопроєкту «викликають сумнів щодо їхньої конституційності» та «потребують додаткового аналізу». Зокрема критику викликала стаття, згідно з якою уряди воєводств могли б отримати розширений контроль над розподілом соціальної допомоги поза державною системою контролю.

Реакція громадських організацій та церковних діячів

Лист сестри Хмелевської отримав широке висвітлення в польських ЗМІ та схвальну реакцію від представників громадських організацій, що працюють з біженцями. Фонд Ocalenie, Гельсінський фонд прав людини (Helsińska Fundacja Praw Człowieka), а також кілька локальних ініціатив у Варшаві та Кракові оприлюднили спільну заяву, в якій висловили підтримку позиції монахині.

«Ми цілковито погоджуємося з думкою сестри Хмелевської: християнська, гуманітарна і конституційна відповідальність Польщі полягає в захисті тих, хто змушений був залишити домівку через війну» — йдеться у заяві коаліції організацій допомоги біженцям.

Речник Польської єпископської конференції, о. Лєшек Гєзицький, у короткому коментарі для «Polsat News» підкреслив, що «Церква завжди підтримує дії, спрямовані на захист життя, гідності та прав найбільш уразливих, включно з біженцями».

Статистика та ситуація біженців у Польщі у 2025 році

Станом на 1 травня 2025 року, за даними Управління у справах іноземців Польщі (Urząd do Spraw Cudzoziemców), у країні перебуває близько 910 тисяч біженців з України, з яких орієнтовно 65% — жінки з дітьми. Багато з них проживають у тимчасових центрах або користуються програмами підтримки муніципалітетів, зокрема у рамках програми «Pomoc dla Ukrainy», яка діє з березня 2022 року.

Однак багато громад, особливо у східних регіонах Польщі, повідомляють про обмеження ресурсів та чиновницькі труднощі в забезпеченні житла, харчування і доступу до освіти для українців. Прийняття нового законопроєкту могло би поліпшити ці умови, однак президентське вето гальмує цей процес.

Позиція уряду та подальші кроки

Міністр внутрішніх справ Польщі Мацей Вонсик у коментарі для PAP 3 червня заявив, що уряд шукає «новий, збалансований підхід» до допомоги громадянам України, який не викликає юридичних сумнівів. Представник урядової канцелярії додав, що законопроєкт буде повторно поданий до Сейму з урахуванням змін, запропонованих Адміністрацією Президента.

Опозиційні партії, зокрема Коаліція громадянська (Koalicja Obywatelska), вже заявили про намір подолати вето, якщо вдасться зібрати необхідну кількість голосів. Голосування в Сеймі з цього питання очікується на другий тиждень червня 2025 року.

Заклик до солідарності та тривожне нагадування

Сестра Хмелевська у своєму листі нагадала, що Польща впродовж десятиліть сама переживала хвилі еміграції та повоєнної бідності, і тому повинна пам’ятати про цінність солідарності.

«Як ми можемо дивитися у вічі біженцям, якщо наша відповідь — байдужість і правовий маневр? Невдовзі історія вимагатиме звіту, а можливо, і Господь Бог», — написала вона наприкінці звернення.

В обставинах, коли криза українських біженців у Європі триває вже третій рік, реакція польського суспільства та його очільників може визначити не лише конкретну політику, але й моральний ландшафт Європи у 2025 році.