XXXIV Економічний форум у Карпачі-2025: трансформація Європи, глобальні виклики та обмежена увага до України

З 2 по 4 вересня 2025 року в польському місті Карпач відбувся XXXIV Економічний форум – найбільша конференція Центрально-Східної Європи, яка зібрала понад 6 000 учасників із 60 країн. Головними темами стали майбутнє Європи, кібербезпека та штучний інтелект, однак тема України пролунала лише на кількох панелях, що викликало занепокоєння серед експертів.

Масштаби події та ключові партнери

Форум традиційно відбувся в Нижній Сілезії, де за три дні провели майже 600 заходів: пленарні сесії, тематичні дискусії, культурні програми та офіційні бали. Організацію заходу підтримали органи влади Воєводства Нижня Сілезія, а змістовне забезпечення форуму взяли на себе Варшавська школа економіки (SGH), Варшавський університет, Світова рада польської Полонії та Інститут зоотехніки PIB.

Форум охопив вісім напрямків: міжнародна економіка, охорона здоров’я, кібербезпека, сталий розвиток, розвиток регіонів, міжнародна політика, штучний інтелект, суспільство.

Відкриття та головна дискусія

За традицією форум відкрився презентацією 8-го Звіту SGH про соціально-економічні процеси в Центрально-Східній Європі. Першу пленарну сесію – «Час трансформації – якою буде Європа майбутнього?» – модерували відомі політики та економісти: Славомір Ментцен, Мартіна Даліч і Вацлав Клаус. У центрі уваги була дебата про трансформаційну роль Європи в умовах зростаючого геополітичного тиску, а також виклики диджиталізації та енергетичного переходу.

Основні дискусійні теми форуму

Інфраструктура, енергетика та фінанси

Однією з центральних тем була модернізація інфраструктури. Участь у відповідній сесії взяли представники Міністерства інфраструктури Польщі, компаній PKP PLK, CPK, GDDKiA та асоціації ZPP. Обговорювалися механізми усунення бар’єрів для інвестицій і розвиток залізничної мережі як каталізатора економічного зростання.

Д-р Славомір Дудек розповів про зростання державного боргу Польщі, який може вийти на небезпечний рівень у 2026 році. Він вказав на ризик потрапляння Польщі до десятки найбільш заборгованих країн Євросоюзу, що може вплинути на кредитний рейтинг та макроекономічну стабільність.

Енергетика та сталий розвиток

Катажина Пельчинська-Налєнч з Міністерства фондів і регіональної політики озвучила результати досліджень, згідно з якими Польща займає лише 20-те місце за розвитком у Європі. Причини – демографічні проблеми, низький рівень інновацій та складна податкова система. Пріоритетами найближчих років мають стати: інвестиції в відновлювану енергетику, житлову інфраструктуру, підтримку молоді та розвиток регіонів поза Варшавою.

Цифрова трансформація та кібербезпека

На сесії «Цифровий суверенітет Європи» міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський розкритикував надмірне регулювання з боку ЄС, зазначивши, що воно стримує розвиток стартапів і технологій. У свою чергу, Малґожата Закшевська з оператора Play акцентувала на необхідності захисту дітей в інтернеті та спрощенні регуляторних процедур.

Спеціальна панель агентства ENISA за участі Ганса де Вріса зосередилася на кіберзагрозах у ланцюгах постачання, цифрових навичках працівників та нових викликах для бізнесу. Панель «AI та авторське право» модерували Мацей Янік і ZAiKS – обговорили прогалини в захисті інтелектуальної власності та вплив мовних моделей на творчу економіку.

Ринок праці та соціальна політика

Аґнєшка Джєм’янович-Бонк з Міністерства праці закцентувала на необхідності гнучкості ринку праці в умовах автоматизації. Ключовими темами стали рівність можливостей для жінок, участь літніх людей у трудовій сфері та підтримка вразливих груп.

Мігранти та включення

Цікавою виявилася панель «Мігрант: ворог чи скарб?», модерована Олександром Мартинюком (InPoland.net.pl). Представники Португалії, Греції, Німеччини, Польщі та України дискутували про економічну роль мігрантів, соціальну інтеграцію та ризики дискримінації. Панель засвідчила високий інтерес до теми на тлі поляризації суспільних настроїв у ЄС.

Україна: тема без належної уваги

Попри війну, що триває вже третій рік, тема України була мінімально представлена. Лише кілька дискусій порушували питання військової або гуманітарної допомоги — зокрема, за участю Fundacja Ukraina та організації «Amicus Europae» Александра Кваснєвського.

Критика пролунала й від віцепрем’єра Владислава Косіняка-Камиша, який зазначив, що історичні суперечності з Україною слід врегулювати до будь-якої інтеграції останньої в європейські структури. Він підтримав оборонну стратегію генерала Навротського, наголосивши на збереженні польських інтересів як головному пріоритеті.

Глобальні загрози: нова “вісь зла” та агресія Росії

Учасники дискусійної сесії «Безпечне майбутнє у конкурентному світі» констатували, що основною загрозою для західної цивілізації лишається Росія. Експерти попередили про формування нового геополітичного альянсу країн, ворожих до НАТО: Росія, Китай, Іран, Північна Корея та Індія. Александер МакДональд (NASA/CSIS) і Яшенг Хуан (MIT) заявили, що традиційна модель глобалізації зруйнована, і світ входить у нову еру фрагментації та стратегічної конкуренції.

Нагороди та визнання

Під час триденних заходів вручено низку нагород. 2 вересня титул «Людина року» отримав Кшиштоф Гавковський, а звання «Компанія року» дісталося PKP Intercity. Серед лауреатів: Ірена Піхоля, Ян Коланьський, Ян Шинака.

3 вересня відзнаки отримали Фонд розвитку кардіохірургії ім. Збіґнєва Реліґи, Capgemini, DotConnect, HERT, Pyszne.pl та Славош Узнанський-Вісьнєвський.

4 вересня нагороду «Молодий лідер» отримав Кацпер Новицький з Фундації Varia Posnania, а Економіч