Що буде, якщо не платити кредит у Польщі: наслідки прострочення в 2025 році

У разі несплати кредиту в Польщі вже після першого прострочення банки розпочинають юридичну процедуру стягнення. У 2025 році кредитори можуть ініціювати розірвання договору та подати справу до суду, що тягне за собою арешт рахунків, внесення до кредитних реєстрів BIK і BIG, а також суттєве зростання заборгованості через судові та виконавчі витрати.

Польське законодавство щодо прострочених кредитів

Відповідно до Цивільного кодексу Республіки Польща (Kodeks cywilny) та Закону про банки (Prawo bankowe), позичальник зобов’язаний дотримуватись умов укладеного кредитного договору. У разі прострочення платежів банк надсилає письмове нагадування — так зване “wezwanie do zapłaty”, надаючи додатковий термін для врегулювання заборгованості.

Якщо боржник ігнорує це повідомлення, банк має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати негайного повернення всієї суми боргу разом із нарахованими відсотками та штрафами. За даними Польського об’єднання банків (Związek Banków Polskich), у 2025 році кількість таких випадків зросла на 12% у порівнянні з попереднім роком через зростання вартості життя й збільшення боргового навантаження.

Судовий процес та дії виконавця

Після розірвання кредитного договору кредитор має право передати справу до суду. Той, у свою чергу, може винести наказ про сплату (nakaz zapłaty), який є підставою для примусового стягнення боргу через судового виконавця (komornik sądowy). Станом на квітень 2025 року, Комора судових виконавців Польщі повідомляє про збільшення кількості примусових стягнень на 9% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

Судовий виконавець має право заарештувати:

• банківські рахунки боржника;
• частину заробітної плати (до 50% у певних випадках);
• пенсію або соціальні виплати;
• нерухомість і рухоме майно.

Ці дії супроводжуються додатковими витратами для боржника: судовими зборами, оплатою послуг виконавця та нарахуванням пені, що, за підрахунками юридичних компаній, може збільшити загальну суму боргу на 20–40%.

Вплив на кредитну історію: BIK та BIG

Інформація про невиплату кредиту автоматично передається до Бюро кредитної інформації (BIK) та Бюро економічної інформації (BIG). Потрапляння до цих реєстрів має серйозні наслідки:

• значне зниження кредитного рейтингу;
• неможливість отримати нову позику чи кредитну картку;
• відмова фінансових установ у наданні розстрочень;
• ускладнене підписання договорів оренди.

Згідно із законодавством, запис у BIK зберігається до п’яти років після повного погашення боргу. За оцінками BIK, у березні 2025 року у реєстрі перебували понад 2,6 мільйона позичальників із негативною історією, що становить близько 16% усіх кредитоотримувачів у Польщі.

Що радять юристи: дії у разі фінансових проблем

Адвокати та консультанти з банківського права наголошують: не можна ігнорувати фінансові труднощі та ухилятися від спілкування з банком. Як наголошує адвокатка Анна П’єтжак з варшавської юридичної фірми “LexPartner”, «позичальник має більші шанси уникнути судового процесу, якщо повідомить кредитора про тимчасові труднощі на ранній стадії».

Зокрема, у 2025 році більшість банків діють відповідно до рекомендацій Комісії фінансового нагляду (Komisja Nadzoru Finansowego, KNF), що передбачає можливість:

• реструктуризації боргу;
• відтермінування платежів;
• зниження щомісячних внесків на обмежений період;
• переговорів про нові умови договору.

За офіційною статистикою Польського банківського нагляду, у першому кварталі 2025 року майже 28% усіх реструктуризованих кредитних справ було врегульовано без передачі до суду — завдяки добровільному зверненню клієнтів до банків.

Що загрожує українцям у Польщі?

Українські громадяни, які проживають у Польщі та беруть кредити, підпадають під такі ж правила, як і польські резиденти. Непогашення зобов’язань тягне за собою зазначені наслідки: суд, виконавець, блокування рахунків і негативна історія. Крім того, у разі повернення до України, відкриті борги можуть бути стягнуті за міжнародними процедурами, зокрема через Конвенцію про взаємну правову допомогу у цивільних і комерційних справах.

Юридична фірма в Кракові «PrawoPL» у коментарі для порталу forsal.pl у січні 2025 року наголосила, що «українці, які з’їжджають з орендованого житла або виїжджають на батьківщину без врегулювання боргів, рано чи пізно зустрічають наслідки у вигляді заблокованих банківських рахунків або податкових проблем під час повторного в’їзду до Польщі».

Поради для позичальників

Фахівці з банківського права радять дотримуватись кількох ключових кроків для уникнення критичної ситуації:

1. Регулярно стежити за графіком платежів і контактувати з банком у разі непередбачених труднощів.
2. Офіційно звертатись із проханням про реструктуризацію за першої можливості.
3. Не брати нових кредитів, не погасивши попередні, особливо під час високих процентних ставок (у 2025 році середня річна ставка для споживчого кредиту становить ≈11,5% згідно з даними Narodowy Bank Polski).
4. Не ігнорувати судові повістки й юридичні документи — краще вчасно звернутися до адвоката.

Висновок

У 2025 році у Польщі несплата кредиту — це не лише фінансова проблема, а й серйозне юридичне питання з довготривалими наслідками. Відключення від кредитної системи, обмеження доступу до життєво необхідних фінансових інструментів і ризик примусового стягнення можуть бути частиною повсякденності боржника. Вчасне реагування, відкритість до перемовин і знання своїх прав значно збільшують шанси уникнути найгіршого сценарію.