Ставлення поляків до громадян України в Польщі: інтерв’ю з політологом Матеушем Каміонкою

У 2025 році понад 950 тисяч громадян України офіційно працюють або навчаються в Польщі. За даними останніх опитувань, 60% поляків позитивно ставляться до українців, проте відзначають зростаюче напруження через соціально-економічні чинники. Про динаміку польсько-українських взаємин розповів політолог Варшавського університету Матеуш Каміонка в розмові з інформаційним порталом “Наш вибір”.

Українці — найбільша мігрантська група в Польщі

Станом на квітень 2025 року, за даними польського Управління у справах іноземців, на території країни перебуває приблизно 1,2 мільйона громадян України. Із них понад 950 тисяч мають легальний статус, пов’язаний із працевлаштуванням, навчанням або статусом тимчасового захисту. Найбільша кількість українців зосереджена у Варшаві, Вроцлаві, Познані та Гданську.

Після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році польські соціальні служби, волонтерські організації та місцева влада надали значну підтримку громадянам України. Проте вже у 2024–2025 роках у суспільстві почала виникати певна «втома від допомоги», про що свідчать дані опитування CBOS (Центр дослідження громадської думки): у березні 2025 року 34% опитаних висловили думку, що обсяг підтримки українців у Польщі має бути “меншим”, тоді як 48% вважають його “достатнім”, і лише 12% закликають до “збільшення допомоги”.

Погляд політолога: причини зміни настроїв

У розмові з порталом “Наш вибір” політолог Варшавського університету Матеуш Каміонка зазначив, що зміни в суспільному ставленні до українців не є однозначним показником ксенофобії, а радше свідченням глибших соціально-економічних процесів у Польщі.

«Немає явного відкату ворожості до українців, однак ми бачимо зростаюче розчарування частини поляків, пов’язане з проблемами на ринку житла, охорони здоров’я і освіти. Українські мігранти стали помітною частиною змагання за ці ресурси», — пояснив Каміонка в інтерв’ю для “Наш вибір”.

Політолог також зазначив, що риторика деяких польських політиків сприяє поляризації — особливо на муніципальному рівні. Наприклад, під час передвиборчих кампаній у 2024 році окремі правоконсервативні партії виступали з гаслами «справедливого розподілу ресурсів» між поляками та мігрантами, що викликало занепокоєння у громадських організацій.

Економічний чинник та конкуренція на ринку праці

За інформацією Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, в 2025 році частка українців на ринку праці країни досягла рекордних 6,2%. У низці професій (будівництво, логістика, догляд за літніми людьми) попит на працівників з України залишається високим.

Проте і тут виникають напруження. Згідно з дослідженням фонду Instytut Spraw Publicznych (березень 2025 року), у 46% польських родин, де є діти шкільного віку, виникають труднощі з доступом до дитячих садків або шкіл. Це частково пов’язують із швидким ростом кількості українських дітей, які отримують доступ до тих самих освітніх послуг. «Соціальна конкуренція провокує певне роздратування, однак не переходить у відкриту антипатію», — зазначають автори звіту.

Позитивна інтеграція, попри виклики

Незважаючи на зростаюче навантаження на соціальні системи, адаптація українців у польському суспільстві в цілому залишається успішною. У квітні 2025 року польське видання “Rzeczpospolita” опублікувало дані опитування, за якими 58% респондентів високо оцінили здатність громадян України інтегруватися, дотримуватися загальних правил та проявляти ініціативу.

«Ми маємо успішні приклади змішаних громад, освітніх закладів, де діти обох національностей співпрацюють, і робочих колективів, де українці не лише інтегруються, а й отримують керівні посади. Це значуще свідчення високого потенціалу», — зауважив Матеуш Каміонка.

Каміонка також наголосив, що польсько-українські взаємини потребують стратегічного підходу з боку держави. Він вважає, що запровадження окремої державної програми інтеграції українців, яка враховувала би відмінності між біженцями та трудовими мігрантами, могло б позитивно вплинути на суспільні настрої.

Роль ЗМІ та боротьба з дезінформацією

На думку експертів, значною проблемою залишаються стереотипи, які циркулюють в частині польських та російських медіа. У січні 2025 року Центр моніторингу расизму (Centrum Monitorowania Rasizmu) виявив зростання поширення дезінформаційних матеріалів, спрямованих на дискредитацію українців у Польщі. Фейкові новини про “привілейованість українців” або “захоплення ринку праці” регулярно публікуються проросійськими ресурсами. Це, на думку Каміонки, слід нейтралізувати за допомогою соціальних кампаній, заснованих на точних даних і фактах.

Перспективи співжиття: реалії 2025 року

І хоч у 2025 році польсько-українські стосунки не позбавлені напружень, експерти однаково відзначають, що попередні кризи — як-от пандемія 2020 року чи повномасштабна війна в Україні — заклали основу взаємоповаги між сусідніми народами. Як підсумовує Каміонка, «усе залежатиме від здатності держави запропонувати політику рівноваги — збереження внутрішнього соціального балансу та визнання реального внеску українців у польську економіку та культуру».

У цьому ключі важливо продовжувати діалог, підтримку інтеграційних ініціатив та моніторинг змін у суспільствах обох країн — аби збудувати спільне, стійке європейське майбутнє.