Як у Польщі відбуваються польоти цивільної авіації під час російських обстрілів України: заходи безпеки, алгоритми та реакція служб

28 вересня 2025 року Польща тимчасово закрила повітряний простір над південно-східними регіонами, зокрема поблизу Любліна та Жешува, у відповідь на російський удар по Україні. Цивільні рейси в регіоні було призупинено, авіадиспетчери скоригували маршрути транзитних літаків, а служби безпеки переведено в режим підвищеної готовності.

Причини обмеження польотів над проукраїнським кордоном

Зранку 28 вересня 2025 року після чергового масованого ракетного обстрілу території України з боку Росії командування польських Збройних сил зафіксувало «незаплановану військову активність» поблизу східного кордону. Внаслідок цього Управління повітряного руху Польщі (PAŻP) обмежило роботу двох основних аеропортів на південному сході: у Жешуві та Любліні. Обмеження торкнулися злетів, посадок та транзитних рейсів у повітряному просторі, прилеглому до українського кордону.

Аеропорт у Жешуві, який відіграє важливу логістичну роль у доставці гуманітарної допомоги й військових вантажів для України, призупинив цивільні операції протягом декількох годин. Польські військово-повітряні сили тим часом активізували повітряне патрулювання.

Чіткі протоколи та координація між структурами

У ситуаціях, пов’язаних із підвищеною загрозою безпеці — зокрема внаслідок військової активності у прикордонному повітряному просторі — в Польщі діє уніфікований алгоритм роботи. Як підтвердив речник PAŻP, будь-яка інформація про потенційну загрозу одразу передається до ситуаційного центру, де в координації з службами безпеки, військовими та місцевими органами влади приймається рішення про обмеження або припинення польотів у певних секторах неба.

У разі потреби оперативно вносяться зміни до NOTAM (Notice to Airmen) — повідомлень для пілотів і авіакомпаній, що містять вказівки про закриті повітряні коридори або обмеження. Такі заходи направлені на мінімізацію ризику для пасажирів і екіпажів під час можливої ескалації військових дій поблизу польсько-українського кордону.

Роль військових у захисті повітряного простору

Збройні сили Польщі, зокрема Військово-повітряні сили, відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки авіапростору. Як повідомило Міністерство національної оборони Польщі, одразу після фіксації загрозливої активності було піднято винищувачі F-16 з баз на заході країни. Їхнім завданням було патрулювання прикордонної зони та готовність до реагування у разі перетину повітряного кордону невідомими об’єктами.

Військові також тісно співпрацюють з авіадиспетчерами цивільної авіації, надаючи оперативну інформацію про переміщення повітряних об’єктів і рівень загрози. Таке узгодження роботи дозволяє гнучко і швидко приймати рішення — наприклад, про обхід небезпечних зон або про екстрену посадку літака.

Дії цивільних аеропортів у кризовій ситуації

Жешувський аеропорт імені Яна Павла ІІ та Аеропорт Люблін діють відповідно до затверджених протоколів кризового управління. У разі повідомлення про загрозу персонал аеропорту виконує кілька негайних дій:

• Зупиняє обслуговування злетів і посадок цивільних повітряних суден;
• Інформує пасажирів про затримки або скасування рейсів;
• Перевіряє готовність аварійних і евакуаційних систем;
• Узгоджує дії з поліцією, пожежною охороною та службами медичної допомоги, які чергують у посиленому режимі.

Згідно з даними Головного управління цивільної авіації Польщі (ULC), усі аеропорти першої категорії на території країни регулярно проходять навчання на випадок виникнення воєнної або терористичної загрози. Перевірки охоплюють як технічні системи, так і участь персоналу у відпрацюванні рішень у стресових умовах.

Міжнародні рейси та транзитні маршрути

Після введення тимчасових обмежень 28 вересня були скориговані маршрути транзитних авіаперевезень. Польські диспетчери перенаправили частину рейсів, що пролітали над територією біля Львова та Жешува, західніше — через повітряні зони Словаччини та Угорщини. За офіційною інформацією з сайту Eurocontrol за 29 вересня, понад 40 міжнародних рейсів зазнали незначних змін у маршруті, що призвело до в середньому 12–18-хвилинної затримки.

Представники Lufthansa та LOT підтвердили, що безпека пасажирів залишається пріоритетом і всі рішення про перенаправлення приймаються виключно на основі повідомлень диспетчерських центрів та оцінки ризику з боку НАТО й польських служб оборони.

Коментарі фахівців: стійка безпека попри загрози

Авіаційний експерт Варшавського університету Якуб Хмелевський у коментарі для Gazeta Wyborcza зазначив: «Такі ситуації, як російські ракетні удари по територіях поруч з польським кордоном, вимагають високого ступеня координації між службами. Попри складність, Польща продемонструвала, що має дієві механізми гарантування цивільної авіаційної безпеки».

У НАТО також відзначили належний рівень взаємодії між Польщею та сусідніми членами Альянсу для захисту східного флангу в умовах гібридної загрози.

Висновки: готовність до будь-якого сценарію

Події 28 вересня 2025 року стали ще одним свідченням того, що Польща ретельно відпрацювала механізми цивільного та військового реагування на загрози, які виникають поблизу її східного кордону. Тимчасове закриття повітряного простору, переорієнтація польотів і злагоджена робота служб стали запорукою безпеки громадян та збереження стабільності в повітрі навіть у період ескалації бойових дій у сусідній Україні.