Президент Польщі подав до Сейму проєкт змін до закону про ІНП: «бандеризм» як заборонена ідеологія

Ключові факти

У травні 2025 року президент Польщі Анджей Дуда передав до Сейму законопроєкт, що передбачає оновлення закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) і Кримінального кодексу. Документ пропонує офіційно визнати так званий «бандеризм» злочинною ідеологією, забороненою в Польщі, на рівні з нацизмом, комунізмом та фашизмом. Ініціатива викликала значний резонанс у польському суспільстві та українській діаспорі.

Суть законодавчої ініціативи

Основні положення законопроєкту

10 травня 2025 року президент Анджей Дуда передав до Сейму проєкт поправок до закону про Інститут національної пам’яті — Комісія з переслідування злочинів проти польського народу, а також зміни до Кримінального кодексу. Ініціатива передбачає криміналізацію пропаганди так званої ідеології «бандеризму». За словами Канцелярії Президента Польщі, нові положення мають на меті «послідовно протидіяти спробам відбілювання злочинів, скоєних проти польського народу в XX столітті».

Законопроєкт пропонує:

• внести до статті 1 закону про ІНП положення про заборону «бандеризму»;
• прирівняти цю ідеологію до нацизму, фашизму та комунізму;
• запровадити кримінальну відповідальність за публічне схвалення або пропаганду таких ідеологій;
• поширити заборону також на символіку та публічні прояви, які можуть бути трактовані як прославлення злочинних ідеологій.

Контекст і мотиви ініціативи

За словами представника Канцелярії Президента, ініціатива є прямою відповіддю на необхідність «захисту історичної правди» та «відновлення гідності жертв злочинів, вчинених українськими націоналістами під час Волинської трагедії». Ідею підтримали консервативні сили в парламенті, зокрема правляча партія «Право і справедливість» (PiS), яка неодноразово виступала за більш чітке правове визначення злочинів радикального українського націоналізму.

Визначення «бандеризму» у польському дискурсі

Як зазначає інформаційний портал «Наш вибір», «бандеризм» у польській політичній мові є переважно оціночним терміном, що часто вживається для позначення українського націоналістичного руху доби Другої світової війни, пов’язаного з Організацією українських націоналістів (ОУН) та Українською повстанською армією (УПА). Науковці та експерти, зокрема доктор Павел Коваль з Польської академії наук, вказують, що термін не має чіткого правового визначення, що може створити правову невизначеність у разі його закріплення в законодавстві.

Реакція української громади та експертів

Стурбованість української діаспори

Українська громада в Польщі висловила занепокоєння щодо можливого ухвалення цього законопроєкту. Голова Об’єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима в інтерв’ю «Нasz Wybir» наголосив, що використання поняття «бандеризм» у такому контексті — небезпечне узагальнення, яке може призвести до переслідування за національною ознакою або історичні погляди.

«Ми не заперечуємо потреби історичної пам’яті, але закон повинен бути точним. Узагальнення такого роду шкодить міжнаціональному діалогу», — зазначив Тима.

Прецеденти та можливі юридичні наслідки

Цей законопроєкт є частиною ширшої тенденції в польській політиці щодо регламентування історичної пам’яті. Уже в 2018 році до закону про ІНП були внесені суперечливі поправки, що дозволяли переслідування за заперечення польської відповідальності за злочини проти євреїв у роки Другої світової війни. Тоді міжнародна критика змусила польську владу частково пом’якшити закон.

Правозахисники стверджують, що запропоновані положення можуть загрожувати свободі слова та академічній автономії. Як вказує Мережа досліджень громадянського суспільства Europaeum у своєму звіті за травень 2025 року, «надмірна криміналізація історичних інтерпретацій — це небезпечний шлях до політизації права і протесту з боку міжнародної спільноти».

Міжнародна реакція та вплив на українсько-польські відносини

Реакція Києва

Міністерство закордонних справ України наразі утрималося від офіційного коментаря, хоча анонімні джерела в дипломатичному корпусі повідомили порталу «Європейська правда», що Київ уважно стежить за ситуацією та готує відповідну заяву.

У соцмережах вже пролунали коментарі окремих депутатів Верховної Ради України. Зокрема, народна депутатка Ірина Геращенко заявила 15 травня 2025 року, що «такі непродумані рішення лише підігрівають антиукраїнські настрої і суперечать європейським цінностям».

Позиція Євросоюзу

Європейська комісія поки що не надала офіційної оцінки законопроєкту, однак представник Генерального директорату з питань юстиції в коментарі для Politico Europe зауважив, що будь-яке обмеження свободи слова в країні-члені ЄС повинно бути пропорційним і відповідати стандартам Європейської конвенції з прав людини.

Що далі?

Парламентські слухання та ймовірні сценарії

Сейм Польщі розпочне розгляд президентського проєкту закону в червні 2025 року. З огляду на склад парламенту, де більшість належить партіям націонал-консервативного спектру, не виключено, що документ буде принаймні частково підтриманий. Однак остаточне ухвалення може бути перенесене до кінця 2025 року через очікувану юридичну та суспільну дискусію.

Значення для майбутнього українсько-польського діалогу

Законопроєкт створює новий вузол напруги в історично складних українсько-польських відносинах. Як відзначають експерти Центру дослідження Центрально-Східної Європи у Варшаві, майбутнє співпраці між двома державами дедалі більше залежить від здатності політичних еліт уникати історичних маніпуляцій і зберігати стратегічне партнерство на тлі спільних викликів, зокрема російської агресії.

Поки що перспективи цього закону залишаються відкритими — попереду парламентські дебати, експертні оцінки та суспільні дискусії, що стануть важливим тестом на зрілість польської демократії, її здатності поважати як історичну пам& 39;ять, так і права меншин.