Президент України підписав закон про визнання переселення українців з території Польщі у 1944–1951 роках депортацією

Короткий вступ

17 квітня 2024 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №11223-ІХ, який визнає примусове переселення українців з території Польщі у 1944–1951 роках депортацією. Закон раніше підтримала Верховна Рада — відповідне рішення було ухвалене 22 березня 2024 року 287 голосами народних депутатів. Таким чином, Україна офіційно визнала історичну трагедію українського населення, насильно переміщеного внаслідок міждержавних домовленостей після Другої світової війни.

Історичний контекст: міждержавне переселення українців у 1944–1951 роках

У період з 1944 по 1951 рік, за угодами між урядами Польської Народної Республіки та Української РСР, відбулося масштабне переселення українського населення з території сучасної східної Польщі (зокрема Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та Бойківщини). Офіційно ці примусові переміщення здійснювалися в межах так званого «добровільного обміну населенням» між двома державами.

За даними українських істориків, у результаті переселення, що тривало до 1951 року, було примусово переміщено понад 480 тис. осіб українського походження до Східної України. За словами дослідника Володимира Сергійчука, це переселення супроводжувалося фізичним і моральним насильством, розривом родин, втратою майна, культурної спадщини та ідентичності.

Зміст і значення нового закону

Закон №11223-ІХ, який підписав Президент Зеленський, має юридичну назву «Про визнання депортацією примусового переселення українців з території Польщі у 1944–1951 роках». Документ визнає це переселення проявом національної дискримінації, встановлює політико-правову оцінку подіям й закликає до вшанування памʼяті постраждалих.

Основні положення закону включають:

• визнання переселення депортацією — тобто примусовим вигнанням з рідної землі на етнічному й політичному ґрунті;
• державне заохочення до проведення пам’ятних заходів на національному рівні;
• визнання значення українських спільнот, переселених із Польщі, для державного й культурного розвитку України.

Згідно з прикінцевими положеннями Закону, Кабінет Міністрів України у тримісячний термін має розробити механізми реалізації окремих його статей у практичній площині.

Офіційна позиція влади

Після підписання закону Володимир Зеленський назвав це рішення «актом історичної справедливості». В офіційній заяві Офісу Президента зазначено, що визнання депортації українців сприятиме збереженню національної пам’яті й розвитку історичного діалогу між Україною та Польщею.

Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив, що ухвалення закону є важливою частиною загальноукраїнської політики пам’яті, яка передбачає визнання всіх форм репресій і переслідувань українців у ХХ столітті.

Реакція громадськості та української діаспори

Українські організації в Польщі, зокрема Об’єднання українців у Польщі (ОУП), привітали підписання закону. У заяві, опублікованій на інформаційному порталі «Наш вибір», представники діаспори зазначили, що для багатьох нащадків виселених українців це рішення означає символічну сатисфакцію та визнання драматичних подій у колективній національній пам’яті.

Голова ОУП Петро Тима підкреслив, що українці, депортовані внаслідок війни і політичних домовленостей, часто зазнавали подальших переслідувань уже на нових місцях проживання, зокрема в межах так званих спецпоселень або труднощів із реєстрацією.

Міжнародний контекст і перспективи українсько-польського діалогу

Питання визнання депортацій та історичних травм залишаються чутливими в українсько-польських відносинах. Офіційна Варшава наразі не відреагувала на підписання згаданого закону. Водночас польська влада раніше неодноразово визнавала існування складних моментів в історії двосторонніх стосунків, зокрема протистоянь і репресій, взаємно завданих під час Другої світової війни та після неї.

Професор Інституту національної пам’яті Польщі Павел Сівек у коментарі для видання Rzeczpospolita зауважив, що ініціатива українського парламенту є «очікуваною і логічною», з огляду на активну політику історичної пам’яті в Європі. Він додав, що така оцінка подій відкриває простір для діалогу про відновлення історичної справедливості з обох боків.

Подальші кроки: наукове вивчення та відзначення пам’яті

У Міністерстві культури та інформаційної політики України заявили про намір створити централізовану базу документів і свідчень про переселення українців у 1944–1951 роках. Також заплановано видання науково-популярних публікацій, організація виставок і проведення конференцій до річниць депортації.

На державному рівні 9 вересня відзначається День памʼяті українців, примусово виселених з території сучасної Польщі. Очікується, що в 2025 році ця дата отримає ширше вшанування завдяки ухваленому закону.

Висновки

Підписання Президентом України закону про визнання переселення українців з території Польщі у 1944–1951 роках депортацією є важливим кроком у розбудові політики історичної пам’яті та правової оцінки трагедій минулого. Закон не лише встановлює офіційну позицію держави щодо одного з маловивчених епізодів української історії, але й створює основу для діалогу з польською стороною та вшанування пам’яті сотень тисяч переміщених українців та їхніх нащадків.