У соцмережах поширюється фейк про “рештки 10 тисяч польських дітей”, вбитих українськими націоналістами

Короткий підсумок

У 2025 році в соцмережах знову активізувалося поширення неправдивої інформації про начебто знайдені у Польщі “рештки 10 тисяч польських дітей”, убитих українськими націоналістами. Перевірка фактів, проведена польським інформаційним порталом «Наш вибір», спростовує цю інформацію як фейкову та маніпулятивну. Архівні зображення, які використовуються для поширення цієї дезінформації, не мають жодного стосунку до повідомлень про Волинську трагедію чи події на території України.

Джерело фейку: перекручені факти та архівні фото

Оновлений фейк у 2025 році

На початку березня 2025 року в окремих польських і проросійських пабліках знову з’явилися дописи про “рештки 10 тисяч польських дітей”, нібито знайдені під час розкопок у Польщі та пов’язані з діяльністю українських націоналістів. До повідомлень додавали знімки, які мають викликати емоційну реакцію — черепи та кістки дітей у ямах, дитячі взуття та хрести.

Насправді жодних офіційних даних про існування такого поховання, тим більше масового, польська влада або місцеві органи не повідомляли. Місце і дата "знахідки" в зазначених публікаціях або зовсім не вказуються, або згадані неточно. Жодна польська служба, включно з Інститутом національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej — IPN), не підтверджує цей випадок.

Використання знімків з інших країн та подій

Як встановили журналісти порталу «Наш вибір» у нещодавньому розслідуванні, що вийшло 5 березня 2025 року, зображення, опубліковані в контексті цього фейку, є архівними та не мають жодного відношення до теми посту. Наприклад, одне зі зображень, яке масово поширюється, було зроблено у Франції у 2015 році під час археологічних досліджень на кладовищі святого Миколая в місті Труа.

Фотографії дитячого взуття або урн для праху походять із музеїв Голокосту або антропологічних колекцій, що мають інше цільове призначення. Такі маніпуляції з візуальним контентом широко використовуються у транснаціональних кампаніях дезінформації.

Реакція польських та українських фахівців

Позиція Інституту національної пам’яті Польщі

У відповідь на численні запити журналістів, представник IPN Польщі в коментарі для порталу TVN24 зазначив 7 березня 2025 року, що “немає жодного підтвердження виявлення масового поховання польських дітей, пов’язаного з діями УПА або іншими українськими формаціями на території сучасної Польщі”. В IPN наголошують, що всі розкопки та ексгумації проводяться відкрито, з дотриманням наукових та юридичних процедур, і подібна інформація була б публічно відомою.

Думка експертів з дезінформації

Мартін Микула, дослідник пропаганди з Варшавського університету, у коментарі «Wyborcza» 8 березня 2025 року заявив: “Це черговий приклад провокації з метою загострення польсько-українських відносин у складний політичний момент. Дезінформатори використовують історичну травму Волині, щоб формувати негативний образ сучасної України”.

Походження фейку: геополітичний контекст

Комунікаційна війна у контексті російської агресії

На тлі продовження російської збройної агресії проти України, що триває вже третій рік поспіль, зростає активність інформаційних операцій на території Європи. За інформацією Центру протидії дезінформації при РНБО України, фейки, що дискредитують співпрацю України з західними партнерами, є важливою частиною пропагандистських стратегій РФ.

Заяви про "вбивства польських дітей українцями" спрямовані на послаблення польсько-української солідарності, яка зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, та викликати ворожість до українських біженців.

Ретроспектива: подібні кампанії в минулому

Схожі фейкові повідомлення з’являлися і в попередні роки. Наприклад, в 2023 році у тих самих колах розповсюджували аналогічну інформацію про начебто знайдене поховання “жертв Волині” в Люблінському воєводстві — теж без будь-яких підтверджених фактів або офіційних висновків.

Фактчекінг як захист від маніпуляцій

Як розпізнати інформаційну провокацію

Експерти радять дотримуватись кількох ключових правил під час перегляду новин, особливо в соціальних мережах:

• перевіряти джерело інформації;
• звертати увагу на наявність дати, місця та офіційних підтверджень;
• аналізувати, чи не використані фото з інших контекстів;
• перевіряти інформацію через офіційні джерела або організації, що спеціалізуються на фактчекінгу.

Ініціативи, що протидіють фейкам

В Україні вже діє низка ініціатив, що спеціалізуються на спростуванні дезінформації — серед них StopFake, VoxCheck та Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. У Польщі аналогічною діяльністю займаються Demagog.pl та OKO.press. Усі вони підтверджують, що твердження про «рештки 10 тисяч польських дітей» є повністю необґрунтованими та сфабрикованими.

Висновки

Небезпека і вплив підробленої історичної пам’яті

Застосування неправдивої інформації про трагічні історичні події задля маніпуляції громадською думкою становить небезпеку для міжнаціонального діалогу, зокрема в контексті польсько-українських взаємин. Просування фейку про “рештки польських дітей” є частиною ширшої дезінформаційної кампанії, яка має на меті підірвати солідарність двох народів у час кризи.

У 2025 році, коли Польща й Україна тісно співпрацюють у військовій, економічній та гуманітарній сферах, протидія фейкам стає не лише справою журналістів, а й обов’язком кожного свідомого громадянина.