У 2025 році українці втрачають позиції на польському ринку праці: за даними Головного статистичного управління Польщі, кількість працевлаштованих громадян України зменшилась на 12% у порівнянні з попереднім роком. Натомість зростає приплив робітників з Узбекистану, Індії та Філіппін, а польські роботодавці дедалі активніше шукають кадри поза межами України. Ця тенденція формує нову конкуренцію для українських заробітчан.

Зміни на ринку праці: що відбувається у 2025 році

Протягом останнього десятиліття українці залишалися домінантною групою серед іноземних працівників у Польщі. Проте у 2025 році ситуація кардинально змінюється: актуальні звіти Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі показують, що кількість дозволів на роботу, виданих громадянам України, впала до 537 тисяч — на 12% менше, ніж у 2024 році. У той же час, кількість дозволів для громадян Узбекистану зросла на 38%, досягнувши 120 тисяч, а для індійців і філіппінців — на 27% і 31% відповідно.

Причини таких змін — багатогранні: від демографічних та політичних до економічних чинників як у Польщі, так і в регіоні загалом.

Чинники витіснення: чому зменшується частка українців

Зростаюча конкуренція з Азії

Польські агентства з працевлаштування дедалі частіше звертаються до країн Азії, зокрема Індії, Непалу, Філіппін та Бангладешу. Причин кілька: ці працівники менш вимогливі щодо заробітної плати, рідше змінюють роботодавця та частіше продовжують дозволи на роботу. Як пояснює у коментарі для “Gazeta Wyborcza” представник агентства EWL Group: «Роботодавці хочуть стабільності. З індусом або філіппінцем легше працювати: він не поїде додому кожні кілька місяців і не шукатиме кращої роботи в іншому місті».

Виїзд українців далі на Захід

Не менш важливим чинником стало те, що багато українців тепер мігрують з Польщі до Німеччини, Нідерландів чи Скандинавських країн. За даними Eurostat, понад 210 тисяч громадян України, які раніше працювали в Польщі, переїхали до інших країн ЄС упродовж останнього року, скориставшись статусом тимчасового захисту або іншими каналами легалізації.

Покращення ситуації в Україні

Попри війну, в окремих західних регіонах України спостерігається певне економічне відновлення у 2025 році. Це частково зменшує мотивацію до тривалої трудової міграції до Польщі, особливо у регіонах, де створено нові підприємства за підтримки міжнародних донорів і грантів ЄС.

Нові гравці: хто приходить на польський ринок замість українців

Узбеки, філіппінці, грузини

За даними ZUS (Польського управління соціального страхування), серед нових працівників, які з’явилися на польському ринку у 2025 році, найбільш помітними стали:

• Узбекистан — 120 тис. трудових мігрантів, приріст 38%
• Індія — 58 тис., приріст 27%
• Філіппіни — 42 тис., приріст 31%
• Грузія — 35 тис., приріст 19%

Ці країни мають активну державну політику з просування працевлаштування за кордоном, включно з двосторонніми угодами з Польщею. Наприклад, на початку 2025 року Польща підписала меморандум з урядом Філіппін про залучення до 50 тисяч медичних та технічних кадрів протягом трьох років.

Вплив на українських працівників

Ринок стає складнішим. Працівники зі східної Європи, які раніше були в авангарді попиту, тепер можуть зіткнутися з іншими умовами. За словами експертки з міграційної політики Яніни Курської:

«Роботодавці починають зважати не тільки на ефективність чи кваліфікацію, а й на готовність працівника залишатися надовго. Українці часто не можуть планувати довгострокове перебування в Польщі через невизначеність воєнного стану та бажання повернутися додому після стабілізації».

Що далі? Як адаптуватись українцям

Попри нову конкуренцію, українці мають шанс зберегти позиції на ринку завдяки навчанню, підвищенню кваліфікації та легалізації вищого рівня. Наприклад, у 2025 році польські програми перекваліфікації для працівників з-за кордону (такі як “Zawód+: Przyszłość dla Ukrainy”) дозволили понад 40 тисячам українців здобути нові професії в ІТ, логістиці та опіці за літніми людьми.

Крім того, Україна та Польща у квітні 2025 року оновили двосторонню угоду щодо взаємного визнання дипломів, що дозволить українським фахівцям отримувати кращі пропозиції без значних бар’єрів.

Висновки

Українці більше не є єдиною робочою силою, яку охоче приймає польський ринок. На їхнє місце приходять нові конкуренти з країн Азії та Кавказу. Щоб залишатися конкурентноздатними, українським трудовим мігрантам слід орієнтуватися на легалізацію, освіту і довгострокову інтеграцію в польський ринок. Водночас польська держава має вирішувати, якої моделі міжнародної міграційної політики вона прагне — короткострокового заповнення вакансій чи стабільного розвитку мультикультурного працездатного суспільства.