Польща підняла винищувачі під час масованого ракетного обстрілу України 21 липня 2025 року

Під час ракетної атаки Росії на територію України 21 липня 2025 року сили повітряної оборони Польщі активізували свої дії, піднявши в небо винищувачі у відповідь на підвищену загрозу поблизу свого повітряного простору. За даними Збройних сил України, того дня Росія випустила по Україні щонайменше 20 крилатих ракет та кілька "Кинджалів", з яких більшість було успішно перехоплено.

Хід атаки на Україну: що сталося 21 липня

Типи ракет і напрямки удару

За даними офіційного телеграм-каналу Повітряних сил ЗСУ, 21 липня 2025 року Росія завдала масованого комбінованого ракетного удару по території України. Атака тривала вночі та вранці, охопивши низку регіонів.

З повітря запускалися ракети з літаків стратегічної авіації Ту-95 та МіГ-31К. Зокрема застосовано ракети типу:

• Х-101/Х-555 — запуск із Ту-95МС з району Каспійського моря
• "Кинджал" (Х-47М2) — запуск з МіГ-31К з території Росії
• Калібр — пуски з акваторії Чорного моря

Загалом Повітряні сили повідомили про 20 крилатих ракет та щонайменше 4 "Кинджали", з яких було знищено 17 ракет силами ППО.

Цілі ворога та наслідки

Основними цілями російських ударів цього разу стали військова та енергетична інфраструктура у центральному та західному регіонах України, зокрема у Вінницькій, Хмельницькій та Львівській областях.

У Львівській області кілька ракет було перехоплено поблизу обласного центру. За даними голови ОВА Максима Козицького, жертв вдалося уникнути завдяки ефективній роботі ППО.

У Київській області, за словами голови ОВА Руслана Кравченка, одна ракета пошкодила господарські споруди у Бучанському районі, одна людина дістала поранення.

Реакція Польщі: моніторинг та активація винищувачів

Сигнали Повітряного командування Польщі

Міністерство національної оборони Польщі 21 липня підтвердило, що активізувало свої сили після фіксації збільшеної активності російської авіації та пусків ракет у напрямку України.

«У зв& 39;язку з інтенсивною діяльністю російської далекої авіації, перспективною загрозою для повітряного простору Республіки Польща та операцією ППО України, винищувачі польських ВПС було піднято у небо, аби забезпечити безпеку повітряного простору країни», — йдеться в офіційному повідомленні на платформі X (Twitter) Міністерства.

Залучення союзників по НАТО

У Польщі наголосили, що всі дії ухвалювалися спільно з партнерами по НАТО та знаходилися під контролем Об& 39;єднаного повітряного командування Альянсу в Рамштайні.

Стан підвищеної готовності тривав впродовж усієї ночі — до зниження ракетної загрози з боку Росії. Порушень повітряного простору або перетинання меж зі сторони ракет зафіксовано не було, проте, за словами польських військових, ситуація підтвердила необхідність постійного моніторингу південно-східного краю країни.

Ризики для країн-сусідів та роль авіації НАТО

Безпекові виклики на східному фланзі

Російські масовані обстріли України від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році неодноразово створювали ризики для сусідніх держав, зокрема Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини.

Зокрема, у 2022 та 2023 роках зафіксовано падіння елементів ракет на території Польщі (село Пшеводув, де загинули двоє людей), Молдови та Румунії. Це суттєво загострило обговорення заходів із захисту східного флангу НАТО.

Альянс активізує повітряну присутність

У відповідь НАТО з 2023 року розширило місії повітряного патрулювання на сході Європи. Понад 10 країн-учасниць на ротаційній основі надсилають свої винищувачі до повітряних баз Польщі, Литви та Румунії.

«Ми показали, що маємо оперативну готовність реагувати на потенційні загрози з боку Росії не лише в Україні, але і поблизу наших кордонів», — зазначив генерал Владіслав Кулич, представник ВПС Польщі, в коментарі радіо RMF24.

Оцінка українських і польських фахівців

Важливість координації та своєчасної інформації

Українські військові експерти наголошують, що тверда й оперативна реакція Польщі свідчить про нарощення оборонних спроможностей НАТО і готовність до несподіваних сценаріїв. Це також посилює безпекову взаємодію між Україною та західними союзниками.

За словами політолога Євгена Магди, «такі сигнали з боку НАТО мають стримувальний характер для Москви, оскільки демонструють рішучість західних партнерів у реагуванні навіть на непрямі загрози».

Перспективи подальших обстрілів

Аналітики Українського центру досліджень безпеки вважають, що на тлі збереження загрози з боку Росії подібні обстріли можуть повторюватись і далі. З огляду на це, співпраця з Польщею та іншими партнерами у сфері ППО — критично важлива.

Висновки: обстріли — загроза не тільки Україні

Атака 21 липня 2025 року вчергове засвідчила, що російська загроза виходить за межі України та створює ризики для безпеки в усій Східній Європі. Швидка та злагоджена реакція з боку Польщі та її союзників по НАТО демонструє ефективність нинішньої безпекової архітектури. Водночас зберігається потреба в подальшому технологічному й політичному посиленні ППО як в Україні, так і в суміжних державах.