Фестиваль «Дні української музики» 2025: Роман Ревакович про завдання, ідею та європейський контекст

Стислий виклад

З 22 по 28 лютого 2025 року у Варшаві відбудеться сьомий фестиваль «Дні української музики». Художній керівник Роман Ревакович підкреслює важливість події як складової тривалого культурного діалогу між Україною та Польщею, акцентуючи на представленні української симфонічної та камерної музики ХХ–ХХІ століть, зокрема творів Бориса Лятошинського, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова та сучасних композиторів. Організатори прагнуть не лише популяризувати українське музичне мистецтво, а й інтегрувати його у ширший європейський культурний контекст.

Історія фестивалю: від спротиву забуттю до культурного діалогу

Фестиваль «Дні української музики у Варшаві» (Dni Muzyki Ukraińskiej w Warszawie) стартував у 2016 році, ініційований маестро Романом Реваковичем — диригентом українського походження, який працює переважно в Польщі. Його ідея народилася з усвідомлення того, наскільки мало в польському культурному просторі відомо про українську академічну музику — як історичну, так і сучасну. Як зазначає Ревакович, головною метою фестивалю стало "подолання культурної незримості" українського мистецтва у Європі.

У 2016–2024 роках фестиваль охопив широкий спектр музичних творів — від класичних композиторів, таких як Лев Ревуцький чи Микола Колесса, до сучасних авторів, серед яких Іван Небесний, Богдан Сегіна та Алла Загайкевич. Події відбувалися у провідних польських залах та за участі обох українських і польських виконавців, сприяючи взаємному обміну та пізнанню.

Програма 2025 року: акцент на українській оркестровій музиці

Згідно з офіційною інформацією, розміщеною на порталі «Наш вибір» (https://naszwybir.pl/dni-ukrayinskoyi-muzyky-2025/), сьомий фестиваль «Дні української музики» відбудеться з 22 по 28 лютого 2025 року на престижних варшавських сценах, зокрема у Великій залі Варшавської філармонії та концертному залі Академії музики ім. Ф. Шопена. Головна тематика цьогорічної програми — українська оркестрова музика ХХ–ХХІ століть.

У репертуарі заявлені твори таких відомих постатей, як Борис Лятошинський («Симфонія №3»), Євген Станкович (Концерт для скрипки з оркестром), Валентин Сильвестров (Silent Music) та Вікторія Польова. Особливу увагу організатори приділили підтримці сучасних українських композиторів. У фестивалі також прозвучать твори Ігоря Щербакова, Богдана Сегіна та Анни Корсун — авторів, чия творчість вже добре знана на новому музичному Заході.

Роман Ревакович наголошує, що ідея фестивалю в 2025 році — не лише показати високий рівень українських митців, але і здійснити фахову презентацію «українського симфонізму як явища європейського масштабу».

Українсько-польська взаємодія: музика як платформа розуміння

У важкий для України період повномасштабної війни з Росією культурні обміни з партнерами у ЄС набувають нового значення. У цьому контексті «Дні української музики» виконують роль публічного вікна України до європейського культурного простору.

Як зазначає польський музичний оглядач Павел Духняк у виданні Culture.pl (2025), «українська академічна музика відкрила багатьом полякам очі на складність та багатство київського мистецького життя, яке будувалося попри тиск радянського канону».

У 2025 році окремий акцент зроблено на співпрацю між українськими і польськими виконавцями: концерти виступлять у виконанні таких оркестрів, як Польський радіо-оркестр у Варшаві та Національний ансамбль солістів «Київська камерата». Солістами плануються провідні українські музиканти, серед яких скрипалька Богдана Півненко і піаністка Тетяна Шафран.

Концепція та перспективи: що далі?

У коментарі порталу «Наш вибір» Роман Ревакович зазначив, що завдання фестивалю — не бути одноразовою подією, а стати сталою ініціативою культурної присутності України в Польщі. «Наша мета — продемонструвати українську музику не як екзотику, а як невідʼємну частину європейської традиції», — наголосив диригент.

Організатори планують у наступні роки розширити фестиваль, залучаючи інші європейські країни, зокрема Німеччину, Австрію та країни Балтії. За словами Реваковича, важливо не лише представити українську музику за кордоном, але й сприяти її дослідженню у музикознавчих колах.

Однією з функцій фестивалю є також провокування дискусії про українську ідентичність у музиці: чи відчувається вона у творах, де лишається межа між національним колоритом і універсальною формою? На думку професора Манафорта з Варшавської музичної академії, «українська музика сьогодні пропонує Європі унікальний синтез історичної глибини та актуального звучання».

Українська музика в контексті війни: свідчення крізь мистецтво

В умовах повномасштабної війни музика стає не лише інструментом культурної дипломатії, а й емоційним свідченням. У 2025 році багато українських композиторів створюють твори, що безпосередньо рефлексують на теми втрати, боротьби та витривалості.

У програмі фестивалю знайдуться твори, інспіровані війною, зокрема «Плач» Івана Тарана на вірші поетів-бійців. У фестивалі також прозвучить прем’єра камерного твору української композиторки Марії Олійник, присвяченого загиблим медикам на фронті.

Висновки

Фестиваль «Дні української музики» у 2025 році підтвердив свою ключову роль у формуванні музичного діалогу між Україною та Європою. Через продуману програму, зосереджену на симфонічній спадщині й сучасній композиторській думці, організатори під проводом Романа Реваковича досягають стратегічної мети — зробити українську академічну музику видимою, впливовою та складовою ширшого світового культурного ландшафту.