Віцеспікерка ВРУ Олена Кондратюк не закликала Польщу вступити у війну з Росією: спростування фейку

Фактчекери спростували дезінформаційне відео, в якому нібито Олена Кондратюк закликає Польщу до військового втручання в Українсько-російську війну. Насправді заступниця голови Верховної Ради такого заклику не робила, а відео виявилося змонтованим та вирваним з контексту її реальних заяв на 2024 рік.

Походження фейку: маніпулятивне відео з псевдоцитатою

В середині травня 2025 року у соціальних мережах, передусім на платформах Telegram та Facebook, почало поширюватися коротке відео з нібито виступом віцеспікерки Верховної Ради України Олени Кондратюк. У відео вона начебто прямо закликає Польщу «вступити у війну» проти Росії.

Цей фрагмент отримав значну популярність у польському та російськомовному сегментах соцмереж. Ряд проросійських телеграм-каналів та сумнівних ЗМІ використали його для просування наративу про «провокаційну поведінку українських чиновників» та загрозу безпеці Польщі через співпрацю з Україною.

У відповідь на поширення згаданого відео, редакція українсько-польського інформаційного порталу «Наш вибір» провела детальний аналіз відео та підтвердила, що воно є фейковим. У матеріалі на сайті naszwybir.pl від 21 травня 2025 року вказано, що відео змонтоване шляхом поєднання фрагментів різних виступів Кондратюк, а публікація змістовної частини заяви — вирвана з контексту та спотворена.

Що насправді сказала Олена Кондратюк

Первісна заява, яка стала джерелом спотворення, була виголошена Оленою Кондратюк під час офіційного візиту до Польщі в грудні 2024 року. У своїй промові віцеспікерка дякувала польському народу та уряду за підтримку України в умовах війни та закликала до подальшого посилення тиску на Російську Федерацію.

Зокрема, вона зазначила (переклад з польської): «Маємо спільно зробити все можливе, щоб перемога України наставла якнайшвидше. Це наша спільна справа як союзників — України, Польщі, країн ЄС та НАТО». Проте в її промові жодного разу не згадувалося про військову участь Польщі або будь-який заклик до прямого втручання у збройний конфлікт.

Реакція української сторони

Олена Кондратюк вже офіційно спростувала фейк. На своїй сторінці у Facebook 22 травня 2025 року вона написала:

«Поширене відео з моїм нібито “закликом до війни” є цинічною провокацією та прикладом інформаційної війни РФ. Ніколи не закликала союзників вступати у військові дії. Ми завжди закликали до підтримки України через дипломатичні, економічні та оборонні інструменти НАТО та ЄС».

Польська влада не отримувала жодних таких закликів

Прессекретар уряду Польщі Ян Ґрабєць в інтерв’ю Gazeta Wyborcza 23 травня 2025 року запевнив, що польська влада не отримувала жодних офіційних або неофіційних сигналів про військові прохання з боку київського керівництва. «Польща продовжує підтримку України в межах міжнародної правової бази, але не розглядає участі своїх військ у бойових діях», — зазначив він.

Крім того, МЗС Польщі заявило, що звернеться до сервісів YouTube і Meta з вимогою вилучити маніпулятивне відео, яке може завдати шкоди міждержавним відносинам.

Які цілі переслідує поширення дезінформації

Експерти в сфері кібербезпеки і медіаграмотності, зокрема команда StopFake, зазначають, що подібні фейки є елементом гібридної війни Росії проти України та її союзників. Йдеться про системну спробу зруйнувати довіру між українцями та громадянами країн ЄС, особливо Польщі — стратегічного партнера Києва.

Олександр Гороховський, аналітик з Центру стратегічних комунікацій при РНБО, в інтерв’ю «Українській правді» сказав:

«Такі маніпулятивні вкидання проходять повз офіційні канали, але формують викривлений образ України як провокатора. Це шкодить іміджу держави та взаєморозумінню між суспільствами».

Як розпізнавати фейки та захистити себе

Аналітики рекомендують дотримуватися кількох простих кроків для розпізнання дезінформації:

• Перевіряти джерело інформації. Якщо повідомлення відсутнє у надійних ЗМІ або офіційних каналах, краще поставитися до нього скептично.
• Аналізувати контекст і час публікації. Часто маніпуляції базуються на старих або вирваних з контексту заявах.
• Використовувати сервіси для перевірки фактів, як-от StopFake, VoxUkraine, EUvsDisinfo та інші.

Висновки

Поширення фейку про «заклик Олени Кондратюк до Польщі вступити у війну проти Росії» — це ще один приклад спроб дестабілізації через інформаційну маніпуляцію. Відео, що супроводжує цю дезінформацію, не є автентичним і спростоване як українськими, так і польськими джерелами. Важливо зберігати критичне мислення, перевіряти інформацію та не сприяти поширенню неправдивих повідомлень у медіа-просторі.