Кожен п’ятий українець у Польщі готовий повернутись додому після негативного досвіду

Соціологічне дослідження аналітичного центру Gremi Personal виявило тривожну тенденцію: понад 17% українців у Польщі заявили про готовність повернутися в Україну, щойно це стане безпечно. Основною причиною такого рішення переважно є негативний досвід перебування у Польщі, зокрема упереджене або неприязне ставлення з боку місцевого населення. У такий спосіб країна, що донедавна сприймалась як надійний тил для мільйонів українців, поступово втрачає позиції серед потенційно привабливих варіантів для довгострокового життя.

69% українців зіштовхнулись із упередженням у Польщі

Найбільш промовистою цифрою дослідження стала статистика: 69% українців в Польщі зіштовхувались із негативним або упередженим ставленням. Такі прояви можуть стосуватися побуту, роботи, навчання чи навіть пошуку житла. Саме ці чинники змусили багатьох замислитися над поверненням в Україну або пошуком кращих умов в інших країнах Європейського Союзу.

Соціальна напруга, нестача толерантності, культурна дистанція та бюрократичні перепони в процесі адаптації знижують мотивацію залишатися в Польщі на тривалий термін.

Стан невизначеності: майже половина ще не знає, де їхнє майбутнє

Дослідження також засвідчило, що 45,3% українців, які наразі перебувають у Польщі, ще не мають ухваленого рішення щодо свого майбутнього. Їхні плани залежать від того, як розвиватиметься ситуація як в Україні, так і в країні тимчасового перебування. Це свідчить про те, що велика кількість українців живе у психологічному режимі “очікування”: завершення війни, покращення умов життя, зміни у ставленні до себе з боку місцевого населення.

Довгострокові плани в Польщі мають лише менше третини українців

За результатами все того ж дослідження, 13,2% українців вже будують довгострокове життя в Польщі, а ще 13,2% згодні залишитися назавжди — за умови, що Польща забезпечить стабільність та безпеку. Однак ці цифри поки що не дозволяють говорити про стабільну тенденцію до інтеграції.

Ще 10,4% українців розглядають Польщу як тимчасовий притулок: вони планують залишитися на кілька років, але з перспективою повернення на Батьківщину.

Що насправді впливає на рішення українців?

Цікавим виявилося і питання мотивації. Для 30,7% опитаних головним фактором при ухваленні рішення щодо проживання є впевненість у завтрашньому дні. Це означає бажання жити в стабільному та безпечному середовищі. На другому місці – можливість бути поруч із родиною (23,6%). 15,1% назвали важливим звичне культурне і соціальне оточення, яке їм ближче в Україні.

Натомість економічні фактори відіграють меншу роль: лише 10% опитаних вважають хорошу роботу вирішальним аргументом при виборі країни для життя.

Польща — тил чи транзитна країна?

Незважаючи на значну допомогу, яку Польща надала українцям з перших днів війни, результати дослідження ставлять очевидне запитання: чи залишиться ця країна постійним притулком для українців, чи стане тимчасовим транзитним пунктом? Усе частіше лунають голоси про бажання переїхати в інші західноєвропейські країни, де рівень соціальної підтримки, толерантності та культурної різноманітності є вищим.

Повернення додому — не лише емоція, а конкретне очікування

Для багатьох українців повернення в Україну залишається не лише емоційним бажанням, а й цілком конкретним планом. Щойно стане безпечно, вони готові залишити Польщу. Це виклик не лише для польської інтеграційної політики, а й для української держави — вона має бути готовою прийняти своїх громадян та запропонувати їм можливості для гідного життя.

Висновки

Результати дослідження свідчать про глибоку невизначеність, у якій перебуває більшість українців за кордоном. Негативний досвід, контакт із упередженнями, відсутність впевненості у завтрашньому дні та розлука з рідними — усе це сприяє думкам про повернення додому. Хоча частина вже адаптувалась, багато хто все ще живе “на валізах”, мріючи про закінчення війни та початок нового етапу саме в Україні.