Українки в Польщі частіше зазнають хейту, ніж чоловіки-мігранти — дослідження 2025 року

Згідно з дослідженням, проведеним Фондом «Наш вибір» у 2025 році, жінки-мігрантки з України в Польщі частіше стають об’єктами мови ворожнечі та дискримінації, ніж їхні співвітчизники-чоловіки. З опитаних 1000 українців, 29% жінок відчули на собі хейт, тоді як серед чоловіків цей показник становив 17%.

Гендерна складова мови ворожнечі щодо українців у Польщі

Дослідження Фонду «Наш вибір»

У січні 2025 року Фонд «Наш вибір», який займається підтримкою української спільноти в Польщі, оприлюднив результати опитування серед 1000 українських мігрантів, присвяченого темі дискримінації, хейту й безпеки. Як повідомляє портал «Наш Вибір», результати показали суттєві гендерні відмінності: 29% жінок заявили, що стикалися з прихованою або відкритою формою ворожого ставлення, серед чоловіків цей показник був нижчим — 17%.

Опитування проводилося в межах проєкту «Голос мігранток», ініційованого з метою вивчення впливу інтерсекційності (перетин статі, національності, соціального статусу тощо) на досвід жінок-мігранток із України в польському суспільстві.

Соціальні аспекти: уразливість та стереотипи

Експерти фонду підкреслюють, що українки в Польщі перебувають у вразливішому становищі: більшість із них приїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, несучи на собі подвійний тягар — травму втрати житла й стабільності та відповідальність за дітей або літніх родичів.

Жінок частіше звинувачують у «відбиранні» роботи в польських громадян, особливо в галузях малокваліфікованої праці, наприклад, у догляді, прибиранні, торгівлі чи громадському харчуванні. Додатково, в суспільному дискурсі досі зберігаються упереджені уявлення про «мігрантку-утриманку» або пов’язуються мігрантки з секс-індустрією, що призводить до об’єктивації та морального осуду.

Реальні випадки та свідчення

Хейт у медіа та онлайн-просторі

Як вказують у звіті, значна кількість ворожих висловлювань щодо українців надходить через інтернет або соціальні мережі. За словами Альони Бєлякової, координаторки проєкту, жінки частіше отримують повідомлення з сексуальним підтекстом або образами принижувального характеру.

Окремі випадки ворожості мають також публічний вимір: у 2024 році обговорення теми соцдопомоги для біженців супроводжувалося коментарями типу «україночки приїхали по соцвиплати» або «сидять з дітьми і нічого не роблять».

Ситуації у сфері праці

На ринку праці українські жінки нерідко стикаються з експлуатацією — невиплатою зарплати, відсутністю договору, сексуальними домаганнями з боку керівництва чи співробітників. Як засвідчує дослідження, багато хто не повідомляє про такі порушення через страх втратити роботу або побоювання репресій з боку роботодавця.

Чому гендерна чутливість має значення

Пояснення експертів

Соціологиня проф. Малгожата Куліковська з Польської Академії Наук наголошує: «Жінки-мігрантки з України стикаються не лише з ксенофобією, але й з гендерними стереотипами, які посилюють дискримінацію. Без урахування цієї подвійної дискримінації реформи або програми інтеграції будуть менш ефективними».

У 2025 році також відзначалося зростання антиукраїнських наративів в інформаційному полі через політичну напругу перед парламентськими виборами в Польщі. Деякі популістські сили поширювали тези про «українізацію» Польщі або загрозу переселенців для польського ринку праці.

Відповідь польської влади та громадських організацій

У відповідь на зростання випадків мови ворожнечі Міністерство внутрішніх справ Польщі у березні 2025 року оновило інструкції для поліції щодо реагування на злочини ненависті. Крім того, у Варшаві, Вроцлаві та Любліні проводяться регулярні тренінги для держслужбовців і працівників соціальної сфери на тему міжкультурної чутливості та гендерної рівності.

Фонд «Наш вибір» та низка інших НУО також пропонують підтримку постраждалим від дискримінації, включаючи юридичні консультації, психологічну допомогу та курси для жінок-лідерок.

Українки шукають захист і солідарність

Ініціативи української громади

Активність українських жінок у Польщі зростає: з початку 2024 року були створені понад 30 жіночих об’єднань та ініціатив, зокрема у Кракові й Познані. Вони працюють за принципом взаємодопомоги, проводять лекції юридичної обізнаності, курси польської мови, а також організовують публічні акції проти дискримінації.

Одним із прикладів є спільнота UA Women in Warsaw, яка щомісяця проводить круглі столи й тренінги, на які приходять і польські активістки. Ці платформи сприяють не тільки інтеграції, а й руйнуванню стереотипів.

Висновок

Хейт щодо українок у Польщі у 2025 році лишається гострою проблемою, яка має як національне, так і гендерне забарвлення. Попри прогрес на рівні громадських ініціатив і певні кроки держави, множинна дискримінація щодо жінок-мігранток вимагає системного підходу. Інтеграційна політика, що враховує ідентичності й досвід жінок, є ключем до побудови безпечного та справедливого середовища для всіх.